Розкрадання визнається повторним незалежно вiд того вiд рiзних чи вiд одного власника вилучалось майно (грошi), окрiм
Розкрадання визнається повторним незалежно вiд того вiд рiзних чи вiд одного власника вилучалось майно (грошi),
окрiм випадкiв, коли розкрадання було продовжуваним.
Продовжуваним розкраданням визнається неодноразове незаконне безоплатне вилучення чужого майна, що
складається з кiлькох тотожних злочинних дiй, якi мають
загальну мету незаконного заволодiння майном, що охоплюуться удиним умислом винного, i становлять у своїй сукупностi один злочин.
Повторнiсть розбою має особливостi.
Розбiй вважаєтьсяповторним тiльки тодi, коли йому передувало вчинення
такого ж злочину чи бандитизму (ст. 69 КК України).
Не утворюють повторностi:
- розкрадання, стосовно яких закiнчилися строки давностi (ст. 48 i ст. 49 КК України) чи за якi судимiсть
знята або погашена (ст. 55 КК України);
- продовжуване розкрадання, яке утворюють кiлька тотожних дiй, поуднаних удиним умислом;
- замах на розкрадання з наступною добровiльною вiдмовою вiд завершення злочину (ст. 18 КК України);
- повторення ранiше невдалої спроби викрасти те ж
саме майно чи ту ж саму рiч.
Як вчинене за попереднiм зговором групою осiб розкрадання квалiфiкууться тодi, коли в його вчиненнi брали
участь двоу або бiльше осiб, якi попередньо, до початку розкрадання чи пiд час цього, домовилися вчинити його спiльно.
Кража, грабiж, розбiй, шахрайство i вимагання квалiфiкуються як вчиненi за попереднiм зговором групою осiб
тодi, коли у вчиненнi вiдповiдного злочину брали участь за
домовленiстю як спiввиконавцi двоу або бiльше осiб.
Розкрадання не може квалiфiкуватися як вчинене за попереднiм зговором групою осiб, якщо розкрадання було
вчинене безпосередньо однiую особою, а iншi були пiдмовником чи пособником.
Неправильно були квалiфiкованi, наприклад, дiї М-кова
за ч. 2 ст. 81 КК України, а дiї М.-за ст. 19 та ч. 2 ст. 81 КК
України. Вони були засудженi за кражу за попереднiм зговором державного майна (водiй автомашини М-ков на прохання М. продав йому 400 л бензину пiд час його перевезення з нафтобази до радгоспу). Як видно iз справи - i суд
визнав це встановленим, що бензин украв М-ков, а М. безпосередньої участi у злочинi не брав - вiн лише пiдмовив
М-кова вчинити кражу i купив у нього цей бензин. Розкрадання, вчинене за попереднiм зговором групою осiб, розумiуться таке, - зазначила президiя обласного суду, розглянувши цю справу, - в якому брали участь двоу або бiльше
осiб, котрi заздалегiдь домовились про це. Оскiльки ж М.
безпосередньої участi у злочинi не брав, його дiї i М-кова
не можуть квалiфiкуватися як кража державного майна,
вчинена за попереднiм зговором групою осiб.
На пiдставi наведеного, президiя обласного суду вирок
змiнила i квалiфiкувала дiї М-кова як кражу державного
майна у значних розмiрах за ч. I ст. 81 КК України, а дiїМ.
Еще по теме Розкрадання визнається повторним незалежно вiд того вiд рiзних чи вiд одного власника вилучалось майно (грошi), окрiм:
- Порушення вимог цього Закону - ухилення вiд зборiв чи вiд облiку - утворюу склад цього злочину.
- 2 ст. 227 КК України. Утаювання таких вiдомостей чи їх перекручення вчинюуться умисно незалежно вiд мотивiв
- Склад злочину утворюу погроза начальниковi незалежно вiд форми (усно, письмово, по телефону тощо),
- 2 ст. 229 КК України - позбавленням волi на строк вiд трьох до пяти рокiв. 4.25. Розкрадання
- Ст. 244 КК України направленням у дисциплiнарний 545 батальйон на строк вiд трьох мiсяцiв до одного
- 94 i 95 КК України, вiдрiзняуться одне вiд одного лише однiую ознакою - наявнiстю чи
- Предметами розкрадань можуть бути: а) майно; б) грошi; в) цiннi папери, якi вже перебувають у власностi
- 12. Вiдсторонення працiвника вiд роботи
- Тому вона звiльняуться вiд вiдповiдальностi не на пiдставi ч.
- Зокрема, у Постановi вiд 24 червня 1983 року № 3
- Делiктологiчне дослiдження особистостi i поведiнки потерпiлого вiд адмiнiстративного делiкту
- Склад злочину не залежить вiд виду наркотика, кiлькостi разiв їх вживання
- Згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв вiд 17 березня 1993 р.
- : п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 26 березня 1993 р.