2. Розвиток порядку розгляду трудових спорiв в Украєнi

Розвиток органiв по розгляду трудових спорiв в Украєнi в юридичнiй лiтературi колишнього СРСР завжди ототожнювався з розвитком правового регулювання в Росiє. Зокрема, наголо-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

452

шувалось, що 29 жовтня (11 листопада за новим стилем) 1917 р.

ена iнспекцiя працi; 2 липня 1918 р. прийнята постанова про порядок затвердження колективних договорiв, якою встановлювалося, що в колективному договорi повиннi бути передбаченi органи, що впроваджуватимуть договiр в життя i контролюватимуть його вик

онання та розгляд трудових спорiв, тощо.

i хоча з'єзд Рад Украєни 12 грудня 1917 р. проголосив Украєну радянською республiкою, доручив Тимчасовому центральному комiтету <негайно поширити на територiю Украєнськоє республiки усi декрети i розпорядження робiтничо-селянського уряду>, правовi ак

ти перших рокiв радянськоє влади Росiє поширення i застосування в Украєнi не мали, оскiльки Радам влада в Украєнi не належала, на що ми вже звертали увагу при викладеннi теми <Джерела трудового права>.

До нормативних актiв того часу, прийнятих в Украєнi, слiд вiднести постанову Народного комiсарiату працi (НКП) Украєни при Тимчасовому робiтничо-селянському урядi, якою передбачалось, що спори про звiльнення робiтникiв i службовцiв повиннi розглядати

профспiлки, скарги на рiшення яких у триденний строк можуть бути поданi до вiддiлу працi.

29 сiчня 1919р. НКП Украєни опублiкував звернення до всiх трудящих, в якому зазначав, що при виникненнi конфлiктiв треба звертатись за сприянням до фабрично-заводських комiтетiв i професiйних спiлок i лише в разi неможливостi розгляду у цих органах н

адсилати такi звернення до мiсцевих органiв НКП.

У зверненнi наголошувалося, що НКП Украєни вважа§, що фабрично-заводськi комiтети i професiйнi спiлки як органiзацiє, що особливо близько стоять до робiтничих мас i найбiльш повно ознайомленi з умовами працi своєх спiвчленiв, з достатньою увагою вiдн

есуться до всього, що тою чи iншою мiрою зачiпа§ умови працi, i § достатньо компетентними при вирiшеннi конфлiктiв'.

Захист iнтересiв трудящих вимагав подальшоє регламентацiє i удосконалення порядку розгляду трудових спорiв.

Див.: Вестник НКТ Украиньє. 1919. № 1. С. 58.

Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв

453

Першим органом по розгляду трудових спорiв, вiдповiдно до iнструкцiє, визнавались конфлiктнi комiсiє при професiйних спiлках. Другим органом були конфлiктнi комiсiє мiсцевих вiддiлiв працi. Вищим органом по розгляду трудових конфлiктiв була конфлiктн

а колегiя при НКП Украєни, яка створювалась у складi голови конфлiктного вiддiлу i двох членiв: представника юридичного або тарифного вiддiлу i Всеукраєнського центру профспiлок'.

Постановою РНК Украєни вiд 28 травня 1919 р. було затверджено Положення про порядок розгляду справ, що виникають мiж робiтниками i службовцями i наймачами на грунтi виконання трудового договору. Цим Положенням збережено тi ж органи по розгляду трудов

их спорiв, хоча й були внесенi iстотнi змiни в порядок єх органiзацiє, встановленi норми, що регулювали порядок розгляду трудових справ2.

15 травня 1922 р. уповноваженим НКП Украєни було затверджено Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє (РКК), якi здiйснювали розгляд як розцiночних, так i конфлiктних питань на пiдпри§мствах та установах i органiзовувались з рiвноє кiлькостi предс

тавникiв вiд адмiнiстрацiє i профспiлковоє органiзацiє пiдпри§мства.

З прийняттям КЗпП Украєни 1922 р. були внесенi змiни в порядок розгляду трудових спорiв. Примирне забезпечення розгляду спорiв здiйснювалось РКК, примирними камерами i третейськими судами, кожний з яких дiяв на пiдставi окремого положення.

Примусовий порядок розгляду трудових спорiв здiйснювався особливими сесiями народних судiв по трудових спорах. У зв'язку з цим РКК при НКП було лiквiдовано.

РНК Украєни постановою вiд 27 квiтня 1923 р. затвердила Положення про примирнi камери i третейськi суди.

Рiшення РКК i примирних камер виконувалися добровiльно, оскiльки вони приймалися за погодженням сторiн, тому вважалися такими, що мають силу договорiв.

о суду. Народний суддя перевiряв єх законнiсть i учиняв надпис, що мав силу виконавчого документу.

Порядок розгляду трудових спорiв, значна кiлькiсть конфлiктiв, великi строки для єх розгляду призводили до тривалих

Див.: Вестник НКТ Украиньє, 1919. № 1. С. 58. Див.: Там же. № 2. С. 107.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

454

строкiв розгляду трудових спорiв. Видатний вчений у галузi трудового права В. Догадов розробив i опублiкував дiаграму проходження трудових справ. Вiн показав, що в разi трудового спору вiд РНК до пленуму Верховного Суду РРФСР справа повинна була прой

ти через 24 органи'.

Постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi новi Правила про примирно-третейськi суди i судовий розгляд трудових спорiв2.

На пiдставi цих Правил НКП СРСР 12 грудня 1928 р. затвердив Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє. Комiсiє утворювались на пiдпри§мствах i в установах iз рiвноє кiлькостi представникiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету.

Рiшення в РКК приймалося тiльки за погодженням з обома сторонами, незалежно вiд характеру спору. В разi недосягнен-ня згоди рiшення не приймалось, i на цьому розгляд спору в РКК закiнчувався.

Рiшення РКК могло бути оскаржено кожною стороною або опротестовано прокурором до вищоє профспiлки не пiзнiше 14-денного строку з дня повiдомлення сторiн про розгляд спору. В особливих сесiях народного суду трудовi спори могли розглядатись тiльки у ви

падках, коли сторони в РКК не досягли згоди i рiшення прийнятим не було, коли рiшення РКК було скасовано вищою профспiлковою органiзацi§ю, коли вiдповiдно до законодавства не обов'язково було звертатись до РКК.

Постановою вiд 28 серпня 1928 р. встановлювався також адмiнiстративний порядок розгляду трудових спорiв вищими у порядку пiдлеглостi органами.

З пiдвищенням ролi РКК i народних судiв зводиться нанiвець роль примирних камер i третейських судiв - органiв по розгляду спорiв при укладеннi, змiнi чи доповненнi колективного договору.

джерела права звужувалася, а з 1933 р. вони взагалi перестали укладатись.

Правила 1928 р., якими визначався порядок розгляду трудових спорiв, дiяли до 1957 р. 31 сiчня 1957 р. Указом Президiє Верховноє Ради СРСР було затверджено нове Положення про порядок розгляду трудових спорiв. Для розгляду трудових спорiв були визначен

i органи: комiсiя по трудових спорах, яка створювалась на паритетних засадах з рiвноє кiлькостi представ-

Див.: Труд. 1928. 14 января. Див.: СЗ СССР. 1928. № 56. С. 495.

Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв

455

никiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету; фабричнi, заводськi, мiсцевi комiтети профспiлок i народнi суди. Трудовi спори працiвникiв, якi займали посади, зазначенi у перелiку, що додавався до Положення, розглядались у порядку пiдлеглостi вищими

органами.

Розгляд трудових спорiв був удосконалений новим Положенням про порядок розгляду трудових спорiв, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудових спорiв i порядок єх вирiшення залишилися такими, я

кими вони були установленi Положенням вiд 31 сiчня 1957 р.

Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. в КЗпП Украєни була повнiстю замiнена глава XV <Трудовi спори> (ст. ст. 221 - 242). Вона одержала назву , була зменшена на три статтi - вiдсутнi ст. ст. 240, 241 та 242. Пiзнiше, за в

iдсутностi ст. ст. 240 i 241, були введенi ст. ст. 240' i 241'.

Трудовi спори стали розглядатись тiльки комiсiями по трудових спорах i районними (мiськими) судами. Фабричний, заводський, мiсцевий комiтет профспiлки був виключений з числа органiв, що розглядали трудовi спори.

Змiнився i порядок створення комiсiє по трудових спорах.. Якщо, починаючи з 1957 р., комiсiє по трудових спорах створювались на паритетних засадах з представникiв адмiнiстрацiє та профспiлкового комiтету i за вiдсутностi погодженоє думки сторiн рiшен

ня не приймалося, то тепер вони обирались трудовим колективом, обов'язково по трудовому спору виносили рiшення по сутi i це рiшення поряд з працiвником, у разi незгоди, мiг оскаржити власник або уповноважений ним орган.

Встановлювались особливостi розгляду трудових спорiв су-дей, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури, якi мають власнi чини.

<Випав> також порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi, що регулювався ст. 242 КЗпП.