2. Методи забезпечення трудовоє дисциплiни

Трудова дисцiплина - це встановлений нормами права поря<-док вза§мовiдносин учасникiв трудового процесу, що визнача§ точне виконання ними своєх трудових функцiй. На пiдпри§мствах вона вiдповiдно до ст.

ганiзацiйних та економiчних умов для нормальноє високопродуктивноє працi, свiдомим ставленням до працi, методами переконання, а також заохоченням за сумлiнну працю. У трудових колективах створю§ться обстановка нетерпимостi до порушень трудовоє дисцип

лiни, сувороє товариськоє вимогливостi до працiвникiв, якi несумлiнно виконують трудовi обов'язки. Щодо окремих несумлiнних працiвникiв застосовують-' ся в необхiдних випадках заходи дисциплiнарного i громадського впливу.

Таким чином, КЗпП визначено три методи забезпечення трудовоє дисциплiни: а) переконання i виховання, б) заохочення, в) покарання. Усi вони спрямованi на виховання свiдомого ставлення до працi, до виконання своєх обов'язкiв.

Метод переконання § основним у забезпеченнi свiдомого ставлення до працi, оскiльки вiн найпоширенiший i застосову§ться до всiх без винятку працюючих. Не будь-яке спонукання, внас-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

404

лiдок якого працiвник дотриму§ться трудовоє дисциплiни, § його переконанням. Воно буде лише у тому випадку, коли правила внутрiшнього трудового розпорядку виконуються завдяки iдейнiй переконаностi в єх моральнiй обгрунтованостi та доцiльностi. Окремi

працiвники можуть дотримуватись трудовоє дисциплiни з почуття соцiальноє дисциплiни, через небажання нести вiдповiдальнiсть за своє правопорушення, через страх втратити роботу та з iнших мотивiв.

Метод переконання - це метод активного впливу на свiдомiсть людини i тим самим на його поведiнку. Працiвник повинен мати твердi погляди, що полягають в усвiдомленнi необхiдностi дотримуватись приписiв правових норм, котрi визначають внутрiшнiй трудов

ий розпорядок, органiзовувати свою поведiнку i поведiнку працюючих поряд вiдповiдно до цих норм без будь-якого впливу чи примусу зi сторони.

Усвiдомивший правовi норми про внутрiшнiй трудовий розпорядок працiвник поступа§ правомiрно, самостiйно i добровiльно.

виробництвi зокрема.

У методi переконання виховання свiдомостi тiсно пов'язане iз звичкою. За звичкою ми досить часто вчиня§мо певнi дiє саме тому, що ми так звикли поступати, внаслiдок традицiє, сiмейноє або виробничоє.

iншi методи § додатковими, оскiльки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, якi порушують трудову дисциплiну. Перш нiж застосовувати заходи дисциплiнарного i громадського впливу, спочатку застосовують мет

од переконання i виховання.

По§днання переконання i примусу проявля§ться на всiх стадiях трудового процесу, у вирiшеннi економiчних i органiзацiйних питань. В умовах ринкових вiдносин працiвники повиннi мати переконання в економiчнiй вигодi i доцiльностi тих чи iнших заходiв. Г

оловна мета переконання - добитися сумлiнного виконання норм трудового права, добровiльно, без примусу, за переконанням єх виконувати. Це досяга§ться за допомогою виховноє роботи, попередження правопорушень, нематерiальними та матерiальними заходами

заохочення, методом матерiального i морального стимулювання.

Стимулювання свiдомо використову§ться державою, суспiльством, пiдпри§мцем, трудовим колективом для обумовле-

Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок

405

ностi поведiнки працюючих шляхом органiчноє ув'язки iнтересiв суспiльства, пiдпри§мця, трудового колективу з iнтересами окремого працiвника. При цьому наголос робиться не на <велiння>, розпорядження, а на <самовизначення> працiвником сво§є поведiнки

пiд час роботи.

Матерiальнi i моральнi стимули знаходять сво§ вiдображення у правi як система засобiв, що заохочують бiльш продуктивну дисциплiновану працю, тривалi трудовi вiдносини шляхом впровадження бiльш високих розмiрiв оплати працi, надання пiльг i переваг, а

також публiчного визнання заслуг працiвника.

Матерiальнi стимули в нормах права передбачають матерiальне заохочення працiвникiв шляхом певних систем заробiтноє плати, надбавок до заробiтноє плати за досягнення значних показникiв у роботi, премiювання, щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пi

дпри§мства за рiк, винагороди за вислугу рокiв тощо.

Моральнi стимули вiдображенi в нормах, що встановлюють рiзнi форми суспiльно-морального заохочення шляхом публiчного визнання заслуг, нагородження i надання трудовоє пошани.

У випадках порушення працiвником трудових обов'язкiв до нього у необхiдних випадках можуть застосовуватись заходи дисциплiнарного i громадського впливу.