<<
>>

2. Структура методологи порівняльно-правових досліджень

З приводу елементного складу структури методології порівняльно-правових досліджень в юридичній літературі існують різні точки зору.

На думку М.А. Дамірлі, структура методології порівняльного правознавства, як і будь-якої наукової дисципліни, є ієрархією рівнів (вертикальний зріз) і своєрідною структуризацією (поєднання) її елементів (горизонтальний зріз).

У цьому ключі ме-тодологія порівняльного правознавства може бути подана як «ансамбль» взаємопов'язаних елементів. Вона будується на поєднанні, з одного боку, порівняльно-правового підходу, який є домінуючим в її структурі, і з іншого боку, — решти підходів і методів пізнання. При цьому слід урахувати, що в рамках самого порівняльно-правового підходу може бути використана ціла сукупність, певна система методів і принципів. У деяких випадках за допомогою переплетення порівняльного методу з іншими методами утво-рюються його різновиди (наприклад порівняльно-логічний, порівняльно-історичний і т. ін.). Крім того, з урахуванням оновлення методології порівняльного правознавства можна стверджувати, що в осяжній перспективі його структура буде ускладнюватися'.

Згідно з іншою точкою зору, у структурі методології порівняльного правознавства виділяються декілька компонентів: 1) порівняльно-типологічний підхід; 2) теорія порівняльно-правового методу; 3) методи і способи порівняльно-правового дослідження; 4) методика порівняльно-правового аналізу2.

' Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы сравнительного правоведения: попытка актуализации и некоторые размышления // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. — 2006. — № 3. — С. 50.

2 Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології / О.В. Кресін, Л.А. Луць, О.М. Лисенко та ін. / За ред. Ю.С. Шемшученка. — К., 2006. - С 8.

Щодо розвитку методології порівняльно-правових досліджень спостерігається двоякий процес: з одного боку, зростає спеціалізація в розробленні методів і методик, а з іншого — характерним стає процес побудови нормативних теорій з розвиненим формальним апаратом і практично універсальною сферою застосування.

Причому, як відзначає Д.А. Керімов, даний процес має об'єктивний характер, оскільки, з погляду отримання нового знання, будь-яка загальна змістовна теорія виступає як методологія1.

Точно так, як у методології теорії права виділяють декілька блоків (рівнів) елементів: блок логіки, концептуальних ідей і концептів (підходів); блок принципів і блок методів пізнання2, також можна виділити декілька блоків (рівнів) елементів і в структурі методології порівняльно-правових досліджень. Елементи першого блоку (рівня), пов'язані з визначенням горизонтів пізнання предмета порівняльного правознавства за допомогою певних концептуальних підходів (ідей). Елементи другого блоку (рівня) пов'язані з організацією конкретного пізнавального процесу на основі вибраних методологічних принципів. І, нарешті, елементи третього блоку (рівня) тобто конкретні методи, розкривають і відображають зміст предмета дослідження.

Принцип комплексного використання сукупності універсальних концептуальних підходів, загальнонаукових і спеціально-юридичних принципів і методів, як уже наголошувалося, є необхідною умовою продуктивного вивчення предмета порівняльного правознавства.

Систематичне застосування одних концептуальних підходів, методологічних принципів, конкретних методів і методики не виключає використання інших у рамках методології порівняльно-правових досліджень. Це застосування зумовлене природою і специфікою реальності, що вивчається, і завданням відтворення її більш-менш цілісної картини.

Таким чином, методологія порівняльно-правових досліджень є складною структурою, що містить загальні концептуальні підходи (ідеї), методологічні принципи і конкретні методи і методики

1 Див.: Керимов Д.А. Философские проблемы права. — М.: Мысль, 1972.

-С. 1,.

2 Малахов В.П. Философия права: Учеб. пособие. — М.; Екатеринбург, 2002.

- С. 59.

50

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

51

порівняльно-правових досліджень, розроблені як у рамках порівняльного правознавства, так і запозичені та адаптовані, залежно від предмета порівняльного правознавства, у інших юридичних і неюридичних наук.

<< | >>
Источник: X. БЕХРУЗ. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО. ПІДРУЧНИК 2009. 2009

Еще по теме 2. Структура методологи порівняльно-правових досліджень:

  1. 1. Поняття методологи порівняльно-правових досліджень
  2. 6. Методика порівняльно-правових досліджень
  3. 5. Методи порівняльно-правових досліджень
  4. 5.2. Інші методи порівняльно-правових досліджень
  5. 4. Методологічні принципи порівняльно-правових досліджень
  6. 3. Концептуальні підходи в методології порівняльно-правових досліджень
  7. Розділ 2. Методологія порівняльно-правових досліджень
  8. § 8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
  9. 5. Структура порівняльного правознавства
  10. 57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
  11. 3.2. Структура дипломного дослідження
  12. 1. Порівняльне правознавство і зближення правових систем
  13. Історія виникнення і розвитку порівняльного правознавства. Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства. Метод, принципи і функції порівняльного правознавства.
  14. 1. «Порівняльне право» чи «порівняльне правознавство»
  15. 2. Структура, понятийный аппарат, методология и методы политической науки.
  16. 3. Методология гражданско-правовой науки