Розвязавнє Сойму державного, 7. марта 1849.

Надії на молодого цісаря Франц Йосифа, що він затвердить свободи конституційні приречені його попередником цісарем Фердинандом та їх здійснить в короткому часі, зачались затемнювати.

3 початком місяця марта 1849. p. неожидано по- явив ся цісарський патент. Ce був патент цісаря ФранцЙосифапрО розвязаннє Сойму державного, з 7.марта l849. Підписали сей патент міністри: Шварценберґ, Стадіон, Кравс, Бах, Кордон, Брук, Тінфельд і Кульмер. B сім патенті сказано було, що в нарадах Сойму розважувано питання з об- л a c т и т e о p і ї, що не тільки противилось фактичним відносинам монархії, аЛе загалом не допускало до уладження правного стану та м о г л о д а т и п p и в і д до переворотів. Тому цісар постановив з влас- ногопочування і силою своєї цісарської влади надавати права, свободи і політичні установи. A вкінці взивав цісар народи Австрії, щоби горнулись коло свого цісаря, — та конституція держави не буде мертвою буквою, бо діло є велике, але воно вдасть ся злученими силамиІ

Наслідом сього патеиту — кромерижський проєкт конституції не став законом. Рівночасно з розвязан- нєм державного Сойму проголошено о к т p о й о в а н у д e p ж а в н у ко н c т и т у ц і ю для цісарства Австрії з дати: 4. марта 1849, в котрій між краями коронними вчислено також королівства Галичини і Володи- мирії з воєвідствами Освєнцімським і ЗаТорським

і великим воєвідством Кракова, та заповіджено, що всі коронні краї одержуть свої статути.

Граф Ф p а н ц C т а д і о н, автор основ сеї конституції з p. 1849, взяв ся до укладання краєвих статутів. Зокрема для Галичини хотів він надати д в а сойми краєві: в однім Поляки а вдругімРусини мали бути в більшости. A міністер Бах пішов іще далі та мав намір в Галичині впровадити т p и c о й м и.²²)

„Головна Руська Рада“ не залишала сеї справи, але безнастанно виступала з домаганнєм, щоби перевести поділ Галичини на два краї. Найзавзятійше обстоював сю справу заступник голови „Головної Руської Ради“ I в а н Б о p и с и к e в и ч, так що у Львові була рознеслась вість про арештуваннє його і вида- леннє зі Львова за неприязне становище супроти правительства. A галицький Губернатор г p а ф A ґ e- н о p Ґ о л у X о в c к і, що на зверх удавав приятеля Русинів, у своїх звітах урядових поборював плян центрального австрійського правительства відносно поділу Галичини, вказуючи на те, що руський край в Австрії може стати піємонтом українським та загрожувати одноцілість Австрії і добрі відносини держави австрійської з Росією.

Ha сю подвійну гру Губернатора I олуховского вказує також перший роковий обхід свята свободи у Львові.

17.