Моя авдіенція у цісаря Франц Иосифа, в дні 26. марта 1914. p.
Використовуючи відроченнє парляменту домагали •ся польські політичні круги с к л и к а н н я г а л и ц ь- кого Сойму на весняну сесію. Натоміспь наша репрезентація виступила проти наміреного скликання старого галицького Сойму, бож він скінчив своє за- вданнє ухваленнєм соймової виборчої реформи і тому ми жадали p о з в я з а н н я т о г о ж C о й м у і роз- писання виборів до нового Сойму.
3 сього приводу :приїхав я був до Відня, щоби наше становище представити правительству. Ta президент міністрів граф Ш т і p к приймаючи до відома мою заяву, повідомив мене про цісарське відзначеннє за мою діяльність в справі соймової виборчої реформи і про бажаНнє цісаря, щоби я прийшов на авдієнцію.Сповняючи жаданнє цісаря явив ся я в дні 26. марта 1914. p. в Шенбруні, де цісар приймав. Тут застав я намісника Коритовского, котрий пішов до цісаря передімною. Коли вийшов від цісаря розповів мені намісник Коритовскі, що зложив цісареви звіт про події в Галичині, та що цісар питав ся його, чи я прийшов, бо хоче зі мною говорити. Ha мій запит: про що хоче цісар зі мною говорити, відповів мені намісник, що не знає, бо цісар йому сього не сказав. Опісля по військовій депутації прийшов я на чергу до цісаря,?60)
Цісар стояв на середині садьону і як я наблизив ся з поклоном, він дав мені рукою привітливий знак, що я можу говорити. Тоді я: сказав, що приходжу п о д я к у в а т и за цісарське відзначеннє та заявив, що я робив заходи, щоб створити умови до заспокоєння оправданих домагань і потреб українського» народу, котрий сподієсь, що се буде початком к p a c ш о ї й о г о д о л і в Австрії. Цісар відповів, що його тішить се діло, яке сталось в краю, і він добачує в нім заповідь нових, спокійних і корисних для обох народів відносин в краю... Відтак: сказав мені цісар, що держава находить ся в небезпеці в і й н и з P о c і є:ю, котра є найтяжшим ворогом Австрії, та що йому (цісареви) важне є знатиr я к п о c т а в и T ь c я н а ш н a p і д („руське насе- леннє“) в разі війни, — чи буде стояти непохитно за нашою державою? Ha такий несподіваний запит цісаря — я нагадав собі постанову всіх українських партій з 7. грудня 1912.
p. та подав до відома цісаря, що ми всі вже. однозгідно постановили стояти при Австрії і за Австрією. Але цісар не був іще зовсім вдоволений і висказав ся : Ce партії, — добре, добре,^ а що маси населення? що пропаганда російська ?.. 161) Наш нарід, сказав я, був від давних часів льояльний і вірний свому цісареви, а російська, пропаґанда не могла запустити глибокого коріння, бо ми при всякій нагоді удержували наше населеннє в переконанню, що воно в Австрії дійде до заспог- коєння своїх справедливих домагань. A тепер булоби дуже на часі, як би здійснилось горяче бажаннє нашого народу: заснування українського універ- [116] cит eту у Львові. Te прийде, відповів цісар, — етапами дійдете до ваших прав. Тут доповів я, що нам тяжко ждати, — бож ми більше як пять- десять років боремось за наші права. Ta цісар за-" іпевнював мене далі про свою прихильність супроти домагань „руського" народу, та висказував непохитну надію, що сей нарід в недовгім часі дійде до належних йому прав...Так покінчилось моє останнє послуханнє у цісаря 'Франц Иосифа, і я опускаючи шенбрунську цісар- .ську палату — боров ся з думками: чи буде дійсне війна, чи се тільки осторожні приготовлення про всіляке... Ha мене ждав тоді п. B а с и л ь к о в готелі Гопфнера коло Шенбруну, та як я йому розповів зміст мого послухання, він сказав до мене-· будете видіти, що буде війна! Цісар не дармо кликав вас до себе...
104.
Еще по теме Моя авдіенція у цісаря Франц Иосифа, в дні 26. марта 1914. p.:
- ИОСИФ ФЛАВИИ, Иосиф бен Матафие (ок. 37 - ок. 95)
- Абдикація цісаря Фердинанда і дальші події.
- „Головна Руська Рада“ у цісаря Фердинанда.
- Делєґаційие приннттє у цісаря.
- Галицькі дні в Палаті послів.
- Общественный государства во Франции государственный строй Франции в период феодальной раздробленности (IX - XIII вв.)
- Довірочні збори у Львові, в дні 7.грудня 1912. p.
- Сталин Иосиф
- Розвязавнє Сойму державного, 7. марта 1849.
- 4. МОЯ ВИНА
- Урок 17. Моя семья и я
- Моя «метаморфоза» Косвенный ответ критикам «Весны 71 года»
- Памятне засіданнв „Головної Руської Ради" у Львові в дні 16. лютого 1849. p.
- 30. Государство и право 1-ой империи во Франции. Реставрация монархии во Франции (правовой аспект).
- ИОСИФ «Прекрасный»