Вибори до Сойму державного у Відні, 1848. p.
Вибори до першого австрійського Сойму державного (Reichstag), випали в Галичині так, що на 96 послів з Галичини вибрано 35 наши^х послів: 23 селян, 8 священиків і 4 зі світської інтеліґенції.
Такий вислід перших виборів безпосередно по знесенню панщини є нам зрозумілий, бож маса сільського народу була іще не просвічена і політично несвідома, та національна орґанізація не була зовсім переведена, а польська сторона була в широких верствах своєї інтеліґенції і півінтеліґенції підготовлена і уживала всяких способів, щоби наш нарід відстрашити від участи у виборах. Між иншими баламучено наш нарід поширюваннєм лєґенди, що депутати (посли) у Відні мають підписати нову панщину. Тому не мож дивувати ся, що наш нарід в деяких повітах не хотів стати до виборів, наслідом чого вибрано до Відня більше Поляків.
Нашимн депутоваиими (послами) в p. 1848, до першого австрійського сойму державного були (о скільки я міг ствердити):
Григорій Андрушак, господар зі Скільського; Ки- p и л о Б л о н с ь к и й, священик з Яблонова; Алексан- дер Добжанський, свящ. з Сянока; Иосиф Динець, господар з Сокаля; Андрій Дзіваковський, господар з Жидачева; Іван Федорович, посесор з Тернополя; C т e ф а н Ґ о й, господар з Заліщик; Мих. Гнид- ковськнй, священнк з Войнилова; Василь Гармацій, господар з Микулинець; Мих. Ганкевич, свящ. з Раде- хова;Иосиф Григорук, господ, з Делятина; Григорій Яхимович, епископ з Перемишля; Іван Kany- щак, господар з Солотвини; Панько Козар, господар з Жовкви; Іван Круховський, господар з Городенки; Стефан Лесюк, господар з Коломиї; ГригорійЛевиць- кий, свящ. з Золочева; Іван Ломницький, свящ. з Турки; Матій Мазуркевич, господар зі Збаража; Григорій Ничипорук, господар зі Снятина; Гринь. Петришин, господар з Тисьмениці; Константин Посацький, дяк зРожнітова; Евстах Прокопчиць, учитель ґімна-
зійний зі Станиславова; Іван Ришко, господар з KyTj Граф Франц Стадіон, міністер, вибраний в Раві Руській; Іван Ставарський, господар з Винник; Г p и- г о p і й Ш а ш к e в и ч, священик вибраний в Монасти- рисках; K и p и л о B і н к о в с ь к и й, фіскальний адюнкт вибраний -з Яворова.
„Зоря Галицка" з p. 1849"5), подаючи вика» наших депутованих, умістила ось які замітки: „Показує ся, що не дуже нарід наш руський п e p c я п p и в и б о p a x 3 а у ч e н и м и P у c и н а м и, коли другі народи найученших вибирали, — і за священнками своїми руськонародними, котрі так много мають терпіти і так много мають гризоти, що ся уймають за- справою народа свого руського. Кілько то більше вибрано Поляків. Бо то- люди своїм священикам не вірили і не давали ся научити, ба ще ся на них сердили, не приходили до вибору, або ся не підписували на вибір депутованого. „Селяни наші певне мають добру волю, але мало маєм учених Русинів на сеймі. Дай Боже, хто дочекає, другими разами добрих руських дЄпутованих!“
3 отсих критичних заміток виказуєть ся, що наш нарід не був іще освідомлений про значіннє виборів, та що їнтеліґентні верстви суспільні: духовні і світські не стояли в близьких зносинах з народом, — Задля чого годі було вимагати, щоби сільський нарід розумівся на „учених Русинах". Отсе прийшло пізній- ше і значно пізнійше...
8.
Еще по теме Вибори до Сойму державного у Відні, 1848. p.:
- Наради Сойму державного у Відні, 1848 — 1849.
- Революція у Відні і у Львові, жовтень — падолист 1848.
- Вибори до Сойму галицького, 1895. p.
- 2. Перші вибори до галицького сойму в p. 1861.
- Розвязавнє Сойму державного, 7. марта 1849.
- Февральская революция 1848 г. и Вторая республика(1848—1851 гг.). Переворот Луи Бонапарта и установлениеВторой империи (1851—1870 гг.)
- Кріваві демонстрації у Відні.
- Рік 1848. в Австрії і знесеннє панщнни.
- Руська делеґація в Раді державній * у Відні, 1861. p.
- Вибори соймові, 1908. p.
- Австрійський конґрес хліборобських кооператив у Відні.
- Соймові вибори, 1901. p.