Голосна демонстрація в Палаті послів у Відні.

Таке поступованнє польської сторони та безділь- ність правительства викликали оправдане о б у p e н н є між нашими послами. Вечером 9. грудня 1913.p. виїхали- наші посли парляментарні зі Львова до Відня,, бо в дні 10.

Розпочалось засіданнє Палати послів та п. Петру- ш e в и ч поставив формальне внесеннє, щоби відло-· жити дебату в справі особисто-доходового податку до порозуміння з посольськими клюбами. Президент міністрів граф Штірк зголосився до голосу і зая- в и в c я п p о т и відкладання справи, бо до сього нема, ніякої узасадненої причини. Палата послів відкинула внесеннє п. Петрушевича і зараз розпочалась г o- лосна демонстрація всіх українських по- c л і в: трубами, свистами, криком і биттєм пультами... Лле вона не викликала незвичайного вражіння, бо- ft музика губилась у великій салі парляменту і ні президент і Іалати послів д-р C і л ь в e c т e p ні посли з инших клюбів не рушились, а вижидали: що далі буде та наче питались: що ви хочете від нас?... Минає година, наші інструменти ослабають, а до нас ніхто не звертаєсь. Аж по годині запросив мене президент Палати д-р C і л ь в e c т e p до себе на трибуну і запитав ся зовсім спокійно: но щож? доки се буде?... Тоді я відповів йому, що треба перервати засіданнє, щоб ми порозуміли ся. Президент Палати якось згодив ся на те і перервав засіданнє, — мене

Історія політ, думки 43- опустили смертельні поти і гамір нашої обструкції спинив ся...

A тепер треба було світити очима н а к о н в e н т і c e н і о p і в та виправдувати нашу демострацію супроти парляменту і вислухувати резону п. Крамар- жа, що поставив був внесеннє на зломаннє української обструкції приняттем .en Ь1ос“ всіх фінансових

о. Володимир Ганицький

иредложень. Ta ажсейзагонистий крок п. Крамар- ж а вивів нас з прикрої ситуації, бо зараз проти нього виступили чеські аґрарії і польські людовці та соціяльнї демократи, а п. Д і я м а н д закричав: Воліємо абсолютизм цісаря як п. Крамаржа! Відтак президент міністрів граф LU т і p к стямив ся, що нетактовно виступив був в Палаті, і німецькі посли згодили ся на те, — щоби для удержання поваги парляменту в і д б у т и п e p e p в а н e з a c і д а н н є і то-

гож іще дня ухвалити ціле предложеннє про особисто- доходовий податок, але за те відрочити дальші наради Палати послів до 18. грудня 1913. p., щоби дати знова час до польсько-українських переговорів...^[108]).

Ось так вийшли ми зпід того експерименту...

87.