Поліція в парляменті і поваленнє графа Баде- нього, 1897. p.
B дні 10. падолиста 1897, поставнв п. Окунев- ський в Раді державній: внесок на обжалуваннє президента міністрів графа Баденього за останні крі- ваві внбори і надужиття властей. При сім внеску зайшла така пригода, що п.
д-р Яросевич задля особистого непорозумління з п. Окуневським вичер- кнув свій підпис з його внеску. A знова пп. Оку- невський і о. Танячкевич усунули ся від голосування над німецьким внеском про обжалуваннє міністрів за розпорядки язикові,;— щоби не наражуватися Чехам. Такі непослідовні поступовання мусіли вйклнкатн не- корнсні вражіння в парляменті і краю.При виборі нового президента Палатн послів не хотіли ані клерикали ані Чехи ставнти своїх кандидатів і тому вийшов президентом п. Давид Абра- г а м о в и ч, що зобовязав ся перевести санацію пар- ляментаризму. Tа коли укорочування реґуляміну пар- ляментарного зі сторони президента Абрагамовича нічого не помагали, бо обструкція иімецька перейшла у формальну бійку в парляменті, то більшість поставила через німецькогоклєрикала графа Фалькен- гайна в дні 25. падолиста І897, внесок на зміну реГуляміну, того змісту, щоби послів мож було ви- ключувати з засідань, та щоби президент мав право при ужнттю орґанів екзекуційних усувати послів з салі засідань. I заки іще обструкціоністи зорієнтувались що проголошує президент Абрагамович, він піддав зараз внесок п. Фалькенгайна під голосуваннє і оголосив, що сей внесок є принятий. Отсе хитре за- скоченнє президії визвало вже й соціяльних демократів до оборони свобід парляменту, та вони станули до боротьби разом з німецькими націоналами.
Наступаючого дня, 26. падолиста 1897, обступили обструкціоністи трибуну президента і розпочалась формальна боротьба. Президент Абрагамович зачав виключувати послів, але вони не уступались та засипали його останними зневагами. Посол Д а ш и н ь с к i кричав до през. Абрагамовича словами: Ти старий лотреІ Надаєш ся до криміналуІ...
Ha се увійшло до салі засідань кількадесять віденських поліцістів в пі- асельгавбах і почали упрямих послів насильно виносити з парляменту: Вольфа, Дашиньского, Шенерера, Штайнера, Гибеша, і инших. Відтак виконував процедуру виключування послів заступник президента п. K p а м a p ж, та його прозивав п. K о з а к e в и ч словами: Ти московський поліцмайстер!Ha другий день та сама музика ішла далі, та до неї прилучились вже й христіянські суспільники і тому скоро замкнено засіданнє Палати послів.
Ta події в парляменті викликали бурливі демон- c т p а ц і ї у B і д н і: перед парляментом, ратушем і міністерством справ внутрішних, так що поліція і військо мусіли робити лад, щоби удержати спокій.
Тогож дня, 27. падолиста 1897, вернув цісар з Валь- зе до Відня та був незвичайно здивуваний, що місто обсаджене військом і він находить ся під охороною війська, чого ніколи не бувало...
Другого дня, в неділю 28 падолиста 1897, робив Відень вражіннє, начеб готовився до розруху, та д-р Л ю e ґ e p як бурмістр доніс до канцелярії цісарської, що не ручить за спокій в столиці. Але граф Бадені не зважав на те все і був незвичайно вдоволений з того, що так навчить розуму Німців. Коли він ось так весело провадив розмову в колюарах парляменту, саме перед полуднем покликав його ц і c a p д о c e б e. ГрафБадені пішов гнеть до цісарята був сеїдумки, що мабуть старому панови треба щось пояснити, — нє передчуваючи нічого злого. Станувши перед цісарем почув граф Бадені тільки один лагідний запит: чи не уважавби він за вказане в обставинах, які ви- творились, щоб міністра д-ра Ґавча покликати на.. президентаміністрів. Граф Бадені, як сам розповідав, не був іще в життю нічим так поражений, як сим неожиданим тяжким запитом—осудом, та ледви спро- міг ся відповісти, що отсе є дуже доцільне, та що він зараз скличе раду міністрів, — а вже опинив ся за дверми цісаря.
B полудневій годині кричали товпи народу у Відні: Nieder mit Badeni!., а Бадені вже лежав. Бурмістр д-р Л ю e ґ e p обїздив осередну часть міста та.
викликував на успокоєннє населення, що Баденього вже нема, а поліцісти віденські розносили сю вість в дальші дільниці міста і викрикували: Der Mikado von Judenplatz ist nicht mehr da!...Зараз тої неділі, 28. падолиста 1897, відрочив цісар Раду державну та приймив д и м і c і ю цілого, кабінету і поручив міністрови Ґ а в ч e в и утворити новий кабінет.
Граф Бадені упав так соромно, як ніодин з австрійських міністрів, бо політично закопав ся та фізично був від разу зломаний. Він мав перевести по- еднаннє двох народів, та відтак народів Австрії, ^- а замісць сього допровадив він до найвисшого степення. ворогування, автократизму і профанації парламентаризму. Ta на тім не Тжінчилось, бо граф Казимир Бадені був розжалив ся на цісаря за те, що сей не позволив йому далі правити Австрією, — і пустив у світ ревеляції про родинні відносини цісаря, — що незвичайно понизило його в опінії цісаря і всего шля- хотського світа. Відтак довго заходив ся граф Бадені, заки цісар допустив його до авдієнції, на оправданне, тай отея авдієнція тривала ледви кілька мінут і ,,adie"... Завзятий був граф Бадені, але й завзятющий був цісар Франц Иосиф.
Te памятне „adie“ до руської депутації в p; 1895. сказане — віддав цісар його авторови...
Тут годить ся признати, що г p а ф K а з и м и p Б а д e н і пізнійше роздумавши свої діла, узнавав свої великі блуди політичні. Я мав нагоду зійти ся з ним. в Соймі галицькім при нагоді нарад комісії буджетог- вої в p. 1908, і він заявив тоді, що зробило ся много блудів відносно руського народу, бо треба було дати народови те, чого домагались руські посли. I нині, сказав він, польські політики не розуміють справи руської, бож самою неґаціею не мож народу приєднати... He так думало ся, як склалося...
Новий кабінет президента міністрів д - p а Ґ а в ч а з урядовцями був переходовим правительством до наладнання відносин парляментарних.
16.