Опозиція нашого Клюбу парляментарного.
A наш парляментарний Клюб постановив змінити свою тактику в напрямі рішучої і послідовної опозиції проти правительства, — уважаючи, що· сього вимагає політичне положеннє нашого народу в краю.
Ta як зібралась Палата послів на н о в у c e c і ю в дні 10. марта 1909. p., Український Клюб рішив: голосувати проти континґєнту рекрутів та нічого не призволювати з якогось державного австрійського патріотизму.Ta през. міністрів барон Бінерт у своїй програмовій промові нового правительства сказав на закінченнє, що булоб страшною глупотою підкопувати підвалини значіння і сили парляменту. Ce був його політичний маневр, щоб приєднати Палату послів до ухвалення континґєнту рекрутів — супроти грози війни, отже в інтересі закордонної політики Австро - Угорщини.
Під вражіннєм сеї промови розпочалась дебата вПалаті послів про континґєнт рекрутів. У сій дебаті промовив дня 15. марта 1909. p. наш радикальний посол д-р T p и л ь о в с ь к и й та дуже завзято заатакував не тільки військову управу, але також поведеннє австрійських жовнірів в часі окупації Боснії і Герцеґовини, — і заявив, що доки Українців будуть як досі трактувати, доти українські посли не ухвалять ні одного сотика ні одного рекрута...
Ce була проява нашої опозиційної тактики супроти правительства, але подана в такій формі, що проти нас викликала настрій в цілім майже парляменті. Міністер краевої оборони ґенерал Ґ e о p ґ і зараз зірвав ся, щоби запротестувати проти таких висказів про австрійську армію, та звернув ся до нас ї таке сказав: „Як би нині прийшло до війни, то руські полки покажуть вам, що вони не годять ся з вашими виводами, а сповнять свій обовязок так добре, як кождий инший нарід. Я думаю про Русинів ліпше, чим їх власні посли думають про них...“
Відтак наш Клюб парляментарний видав к о м у - нікат, в котрім заявив, що з висказами п. Три- льовського відносно поведення австрійських жовнірів в часі окупації Боснії — не солідаризує ся.
A п. Ba- ■силько намагав ся у своїй промові затерти те непатріотичне вражіннє промови п. Трильовського та між иншим сказав: „Щож одержали Русини за свою вірність і жертви? їх повернено на ціну поєднання польської шляхти з австрійською державою". Далі висказав він жаль, що між міністром краевої оборони а одним членом нашого Клюбу дійшло до такого конфлікту, — але щож мають казати Русини, коли в краю уживають австрійських баґнетів і куль проти їх батьків, братів і синів... A e велика часть ■руського народу, яка надієсь, що побачить свою будучність у сій державі...Та наш УкраїнськийКлюб впарляменті голосував п p о т и p e к p у т а, щоби д e м о н c т p а ц і й н о і при всяких нагодах виказувати невдоволення з нашого політичного становища в державі. Отсе була тоді наша тактика...
Тимчасом міністер закордонних справ барон Ерен- таль щасливо полагодив справу анексії Боснії і Гер- цеґовини та нідвернув небезпеку війни і знова настав мир у закордонній політиці, але у внутрішній політиці виринула нона кріза, що проявилась атаками п p о т и м і н і c т p a c к a p б у д-ра Л ь в а Б і л і н ь - c к о г о. Міністер Біліньскі обиимаючи другим наво- [)OTOM теку міністра скарбу ствердив, що в держав- них касах нема запасів грошевих на ціли воєнні і голосно говорив, що його попередник міністер Коритовскі прогайнував ті гроші на инші видатки. Колияі з початком p. 1909. заносило ся на війну з Сербією, а готівки в касах не було, — то міністер Біліньскі за порадою Губернатора банку: Bo denkreditanstalt, — Таусіґа затягнув без призволення парляменту позичку біжучу: державними бонами. Отсе підхопив „Славянський Союз“, та щоби повалити правительство Бінерта поставив п. K p а м a p ж: наглий внесок в справі суперечної з конституцією видачі (емісії) державних бонів.
Наслідом сього внеску було правительство барона Бінерта: поважно захитане та по довгих дебатах найшла правительственна більшість такий вихід, що не узнала правно-політичного становища міністра Білінь- ского нідносно права емісїї, але ex post признала так звану ,,Indernnitat'1, щоби ратувати правительство.
Таким чином міждержавне положеннє за кордоном викликало в народнім парляменті д e p ж а в н и й п а · т p і о т и з м. 3 другого боку треба признати, що то- дішний ,парлямент передчував небезпеку війни для австро-угорської монархії, бо усі партії висказали бажання у д e p ж а н н я м и p а... [74]Щоби скріпити народні маси в долииі розширено орґан Краевого Союза ревізійного — „Економіст" популярним додатком „Самопоміч". Сей новий: часопис мав популяризувати ідею економічного піднесення нашого иароду через кооперацію. B сім ділі, працювали пп. Сидір Кузик і Андрій Жук.
Д-р Лесі. Кульчицький
Дня 20. мая 1909. p. відбув ся п p а з н и к н а - ш о ї „3 о pi" у Ль в о в і. Того дня скінчило ся^'перше чвертьстоліттк істнування наїпої ремісничої і промислової громади, нашого товариства руських ремісників і промисловців „Зоря" у Львові. B отсім часі „Зоря" приєднала була вже значне число членів зі всіх партій та не була самостійна, бо за прикладом
її орґанізувались наші ремісники і промисловці в краю. B дні ювилею пішов похід з прапором до „Народ-
Aiofi(>MH)j Рожанспкиіі
ного Дому“ у Львові, де у великій салі відбули ся святочні збори. Головою ,,Зорі“ був тоді Василь
lrn>niil полії, думки 33
H а г i p н и й, що як голова передержав цілих перших двайцять і пять літ діяльности товариства, — секретарем був Ю p і й C и д о p а к.
Загальні Збори „Сі л ь с ь к о г о Г о c п о д a p я“
3 10. червня 1909. p. ухвалили реорґанізацію сього товариства на „Краєве Товариство „Сіль- c ь к и й Г о c п о д а р“ у Львові в тім напрямі, щоб воно стало загально краєвим і обняло своєю діяль- ностю весь край. Отсю обнову і поширеннє діяльности перевів: д-р E в г e н O л e с н и ц ь к и й, та незвичайно заслужив ся в отсій справі.
B серці України — в Київі збирає ся українська громада поставити п а м я т н и к в e л и к о м у Ш e в -
4 e н к о в и, та у нас українські народні товариства у Львові видають зазив до української людности в Галичині, щоб принесла свою жертву на сю ціль...
50.
Еще по теме Опозиція нашого Клюбу парляментарного.:
- Нова президія нашого парляментарного Клюбу..
- Рішуча опозиція наших послів в парляменті.
- Український Парляментарннй Сою», 1911. р„
- Польська орґанівація проти нашого університету, 1912. p.
- Наша опозиція в Палаті послів, з кіпцем p.l912.
- Нова сесія парляментарна, 1908. p.
- Становище нашого громадянства супроти сецесії послів соймових.
- Наближеннє до Славянської Унії і инші справи.
- Наша конференція з бароном Бінертом, 1911. p.
- Перша нарада всіх наших парляментаристів, 1910. p.
- Справа оснування Земельного Банку гіпотечного, 1908. p.
- Палата послів, — весняна сесія 1912. p.
- Іщё одна конференція в Славянській Унії, 1909. p.
- Українська демонстрація в Палаті послів, 1907. p.
- Сойм галицький з початком 1910. p.
- Наш віцеирезидент Палати нослю, 1910. p.
- Ha закінченнє року 1910. скликано парлямент.
- 3 Вітального Слова Президента Леоніда Кравчука учасникам Першого Світого Конгресу Українських Юристів
- Соймова реформа виборча далі проволікавсь.
- Дві важні справи.