Обізвались наші посли в парляменті, 1877. p.
A далі обізвались наші посли з п a p л я м e н т a p - н о ї т p и б у н и у B і д н і. Зокрема, підніс п. B а - силь Ковальський справузаложенняодної русь- к о ї ш к о л и н a p о д н о ї у Л ь в о в і, вказуючи на те, що ми вже мали у Львові головну руську взірцеву школу від p.
1860. через вісім літ, але в p. 1868. перемінено її на польську, та що ми три рази в сій справі звертали ся до Сойму краєвого, але без успіху Ьтому тепер звертаємось до Ради державної, бо не можемо ждати аж руська молодь у Львові винародовить ся. Шкільна комісія Палати послів постановила резолюцію з наглим зазивом до правительства, щоби воно постаралось зорґанізувати у Львові більшеклясову народну школу з руським язиком викладовим. Проти сеї резолюції виступав завзято звісний п. Евз: Чер- кавський, котрий добачував в тій резолюції нару- шенне компетенції автономічних властей. Ha засі- даннюГІалатипослів 3. липня 1877, промовляли іще в сій справі пп. Ковальський, о. Заклинський і о. Наумович, що закінчив свою промову словами: Горе тобі, що ти Русин; о праві, котре з тобою зродилось, нема ніколи й бесіди!.. Резолюцію комісії приймила Палата послів 84. голосами проти 36.Наші посли почувались вдоволеними поступован- нєм правительства, бо в межичасі міністерство просвіти видало розпорядки: про запровадженнє приго- товної кляси при академічній ґімназії у Львові, як також про зорґанізуваннє руської школи вправ при учительській семинарії у Львові, а тепер Палата послів ухвалила наглу резолюцію про більшеклясову народну школу з руським язиком викладовим.
Ta в дні 6. липня 1877, прийшла під нараду Палати послів справа увільнення пересправ при знесенню і викупні п p а в а п p о п і н а ц і ї в Галичині від стемплевих оплатівідналежитостей. Тоді п. Ґі- c к p а предложив іменем буджетової комісії, щоби Палата послів перейшла над сею справою до дневного. порядку, бо галицький закон не зносить права пропі-
нації,але якраз „корчму, місце де вилягаєтьсяза- раза горівчана, зубожіннє і отуманеннє сільського народу, на всі часи стабілізує"... За справоздавцем rr. Ґі- скрою промовляв п. о. Заклинський, що здорово переїхав ся по галицькім Соймі, — та не помогли оборонні промови п. Д у н а є в c к о г о і міністра скарбу П p e т і c а, бо Палата послів більшістю 134. голосів проти 62.голосів перейшла до дневного порядку над галицьким законом пропіна- ц і й н и м.
Нічим централістична німецька більшість так не ■допекла Полякам, зглядно польській шляхті, як сею •справою пропінаційною.
Наші Ъосли попирали в парляменті: о. Іван Hay- мович ухваленнєзакона проти лихви — для Галичини, та о. Иосиф Красицький ухваленнезакона проти пяінства (4—8. мая 1877j...
11.