Нова крівава траґедія і дальші дебати в Палаті послів.

Ta як раз тоді, коли міністер Бінерт оправдував в парляменті галицьку адміністрацію, в дні 25. мая 1908. p., знова у п а л о п я т ь x л о п с ь к и x т p у - п і в і десять тяжко ранених в нашій Галичині.

Отся крівава траґедія викликала в парляменті дня

26. мая 1908. p. бурю запитів та інтерпеляцію нашого клюбу. Завізвано міністра Б і н e p т а, щоби зараз явив ся і дав виясненнє сеї крівавої події. Він негайно прийшов до Палати послів та висказав іменем правительства жаль з приводу сеї тяжкої пригоди. Презес Кола Польського п. Ґломбіньскі вже не гороїжив ся, а згодив ся, щоб над сею справою перевести дебату... Наші посли перекликались з польськими послами і прозивали їх убийниками. Граф Войтіх Дідушицкі зімлів з пєредражнення і його випровадили з салі нарад...

Правительство і парлямент мали нагоду переконатись, що нашому народови тяжко жити під польською адміністрацією в Галичині, та що такі відносини годі на довго удержати...

Посол E в г e н Л e в и ц ь к и й узасаднював іще трете нагле внесеннє в c п p а в і з а м о p д у в а н н я M a p к a K а г а н ц я, в дні 6. лютого 1908. p. в Ko- ропци коло Бучача, та домагав ся доходження проти

жандармів і їх покарання, як також відшкодування полишеної родини. Він виступив проти нетактовних висказів міністра Бінерта, що посмів навіть грозити насильствами проти руського радикального напряму та відповів, що успокоєннє в Галичині може наступити тільки тим чином, як в і д д a c т ь c я п p а в а з p а - бовані руському народови. ВГаличинівпро- ваджують анархію ті, що ведуть там безправну адміністрацію.

Ми не є ворогами держави, як кажуть Поляки, але ми не можемо підпирати держави національного угніту, а хочемо як рівноправні свобідно розвивати ся. Ta ми переконались вже, що в сім народнім пар- ляменті найсправедливійші домагання не дадуть ся перевести без п о з а к у л і c о в и x у м о в. Tому не хочу, щоби і сей внесок як наглий перепав та в інтересі самої справи годжу ся, щоби сей внесок переказати до комісії як звичайний внесок, — аби його там трактувано предметово, а не політично.

31.