Абдикація цісаря Фердинанда і дальші події.
B дні 2. гдудня 1848. p. відбулась в Оломунці абдикація цісаря Фердинанда, по котрім прийшов на цісаря Австрії18-літний архикнязь Франц Иоснф.
Подія вступлення на престол нового цісаря спричинила потребу привитання молодого володаря і пред- отавлення йому домагань іменем нашого народу.
I так в дні 20. січня 1849, виправив нарід галицько- руський до Цісаря і Царя свого ФранцаЙо? сифа I. заступників своїх, щоби Йому жичити з щирого серця щасливо царствувати, — як се оголосила „Зоря Галицка“ дня 24. січня 1849.
Сими заступниками були духовні і світські, учені, урядники і горожане (обивателі) міст і сіл:
1) Єп. Григорій Яхимович; 2) оМих.Кузем- оький; 3) о. Іван Лотоцький; 4) о. Тома Полянський; 5) о. Еміліян Коссак; 6) Стефан Керичинський, радник маґістрату; 7) Іван Товарницький, власник маєтно- стей; 8) Йоаким Хоминський, ґуберніяльний секретар; 9) Іван Заржицький, радник маґістрату; 10) Юрій Баляк, урядник; 11) Николай Юристовський, директор державної друкарні; 12) Сильвестер Држималик, провідник маґістрату коломийського; 13) Петро Го- ловацький, сотрудник редакції „Зорі Галицкої"; 14) Мих. Барутович, докторанд медицини; 15) Андрій Шушкевич, надкомісар скарбовий; 16) Йосафат Садов- ський, радник кримінальний; 17) о.ЯківШведицький, декан; 18) Василь Антін Чачковський, урядник камеральний; 19) Теодор Рожейовський, маґістратський урядник; 20) Лев Крушинський, правник, і 21) Амброз Яновський, доктор фільософії і учитель ґімназійний.
Ha чолі сеї депутації станув епископ Григорій Яхимович та її приняв цісар Фрацц Йосиф дня
28. січня 1849. Еп. Яхимович відчитав адресу по руськи, а потім один зі світських членів депутації ту саму адресу по німецьки. B сій адресі піднесено між иншим, що нарід руський „живить в собі пере- конаннє, яко Ваше Величество розпочатоб діло пере- ображення монархії совершить, правную свободу для общого добра забезпечить, а так Австрію сво- бодну, нероздільну і сильну сочинить, до котрої красна Руська Галичина, якочасть невіддільна належить"...-1)
По прочитанню тої адреси приступив цісар близ- ше до депутації і відповів: ,,3 радістю приймаю вирази привязання, вірности і вдячности, котримн мою волю узнаєте, щоби кождому народови, кождій народности, — рівне, непєрешкоджене розвиттє призволити і підмагати.
Також Русини наслідом сього займуть ї м н а л e ж н e м і c ц e між народами моїх держав“...По сім розмовляв цісар з членами депутації. Ha обід до цісаря були запрошені: еп. Яхимович, о. Мих. Куземський та іще чотири свіцькі члени депутації, — на котрім також були родичі цісаря: Франц Карло отець і Софія мати. По обіді розмовляли: цісар і його родичі з членами нашої депутації та вихвалювали гід- ннй спосіб поступовання Русинів і припоручили отсе подати до відома руського народу...
B дні 18. лютого 1849. уладили львівські Русини в мнтрополичій палаті у Львові: вечірну забаву в честь повернувших висланників, що іменем руського народу поздоровляли цісаря Франца Йосифа.
14.