Контроль фінансових результатів підприємства

Розглядаючи перевірку фінансових результатів, необхідно уточнити, що методика визначення прибутку (збитку) підприємства дозволяє одержати більш реальну інформацію про результати діяльності порівняно з прибутком, обумовленим у системі податкового обліку.

З іншого боку, обсяг роботи ревізорів залежить від форми проведення контролю. Якщо проводиться комплексна ревізія, то перевіряючі вже вивчила дані про витрати й обсяги реалізації. Тобто контроль фінансових результатів є логічним продовженням попередніх йому пунктів програми ревізії. Коли ж фінансові результати досліджуються ревізорами в рамках тематичної перевірки, необхідно з’ясувати обґрунтованість включення тих або інших витрат у виробничі витрати й переконатися у вірогідності даних про отриманий виторг (доходи).

Контроль формування фінансових результатів підприємства спрямований на перевірку правильності визначення фінансового результату, а саме - чистого прибутку підприємства. Ця процедура допускає послідовний контроль формування певних видів доходів.

На початку перевірки ревізор з’ясовує для себе правильність дії на підприємстві механізму формування фінансових результатів у системі рахунків. Для цього використовують журнал реєстрації господарських операцій, журнал-ордер №6; документи, що підтверджують факт реалізації (відвантаження або оплати на підставі договору).

Якщо облікове рішення формування прибутку підприємства відповідає регламентованій методиці обліку, то ревізор приступає до перевірки повноти й своєчасності документального відбиття операцій, що його формують.

Коли підприємство піддається комплексній ревізії, завдання ревізора трохи спрощується. Тобто на основі вже наявної інформації про собівартість реалізації й доход від реалізації готової продукції перевіряється вірогідність відбиття цих даних в обліку.

Для тематичної перевірки фінансових результатів потрібен додатковий час для підтвердження вірогідності інформації про понесені підприємством витрати й отриманий виторг.

Важливим питанням контролю перевірка аналітичних і підсумкових даних про витрати на збут. їхня величина, зазначена в журналі №5, повинна бути підтверджена відповідною первинною, договірною документацією. Така перевірка дає підстави судити про законність здійснення витрат на збут і обґрунтованість їхнього включення в розрахунок фінансового результату.

Обов’язковим є ретельне вивчення документації про одержання підприємством маркетингових послуг. Ревізор повинен перевірити реальність виконання контрагентами даного виду послуг. Крім договорів та актів приймання виконаних робіт, потрібна наявність рахунків за телефонні переговори, копій документів про рекламні оголошення в засобах масової інформації й т.п., які свідчать про фактичне виконання маркетингової діяльності.

При продажі підприємством основних коштів і матеріалів на сторону ревізор з’ясовує доцільність та обґрунтованість їхньої реалізації. Доцільність проведених операцій повинна підтверджуватися наявністю, наприклад, службових листів із вказівкою причин продажу, підписаних компетентними посадовими особами. Обґрунтованість цих операцій підтверджується письмовим дозволом керівництва підприємства, що перевіряється (вищестоящої організації) на продаж основних коштів і надлишків матеріалів, а також належним чином оформленими договірними й первинними документами на продаж.

Якщо ж до витрат підприємства включаються втрати від стихійних лих, ревізор повинен упевнитися в наявності довідки відповідної інстанції про реальність самих фактів надзвичайних подій. Детальному аналізу піддається список цінностей, знищених форс-мажорними обставинами.

Паралельно варто одержувати роз’яснення від посадових осіб, відповідальних за дану ділянку обліку, у частині деяких особливостей процедури визначення прибутку або збитку від реалізації продукції. Уже на даному етапі можуть бути виявлені порушення, що спотворюють величину фінансового результату (некоректна кореспонденція).

Коли ревізор переконується в правильному використанні рахунків 7 класу, при відбитті операцій по одержанню різних видів доходів, варто перейти до наступного етапу контролю.

На цьому етапі перевіряється, наскільки правильно співвіднесені отримані доходи й понесені витрати одного виду. Так, з доходу від реалізації продукції (за винятком ПДВ, акцизного збору й інших відрахувань) необхідно виключити собівартість реалізованої продукції. Величина валового прибутку, отриманого в результаті такого виключення, перевіряється шляхом найпростіших арифметичних дій.

Потім ревізор перевіряє, щоб до валового прибутку був доданий інший операційний доход, відбитий на однойменному рахунку №71, а адміністративні, збутові та інші операційні витрати були включені у вираз зі знаком “мінус”. У підсумку визначення фінансового результату від операційної діяльності також піддається арифметичній перевірці.

Далі перевірці піддається правильність визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподатковування. Для цього перевіряється, щоб до попереднього показника були додані доходи від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи й відняті фінансові витрати, інші витрати, витрати від участі в капіталі.

Вирахуванням з отриманої суми податок на прибуток від звичайної діяльності, виконується перевірка прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

За аналогією перевіряється правильність визначення чистого прибутку, в якій повинні бути враховані надзвичайні доходи, витрати й податок на прибуток від надзвичайних подій.

Схема формування фінансового результату на рахунку №79 “Фінансові результати” гранично проста. З кредитом даного рахунку кореспондують рахунки доходів, а з дебетом - рахунки витрат, залежно від обраної на підприємстві методики.

2.14.