10.Етичні основи психотерапії.

До основних етичних принципів психотерапії відносять: 1. Принцип надійності.Надійність – повага до довіри, покладеної наспеціаліста. Бути таким, хто заслуговує довіри – це фундаментальний принцип для розуміння та вирішення етичних проблем.

4. Принцип ненанесення шкоди.Ненанесення шкоди – зобов’язання уникати нанесення шкоди клієнтам. Цей принцип включає уникання сексуальної, фінансової, емоційної та інших форм експлуатації клієнтів; уникання некомпетентності та зловживання довірою клієнтів; ненадання послуг, коли можливості спеціаліста послаблені через хвороби, особисті обставини чи інтоксикації. Спеціаліст несе етичну відповідальність за те, щоб намагатися зменшити будь-яка шкоду, яка наноситься клієнту, навіть якщо ця шкода неминуча чи непередбачена/ несподівана.

5. Принцип справедливості.Справедливість – правильне, об’єктивне і неупереджене обслуговування всіх клієнтів та надання адекватних послуг. Даний принцип означає справедливість та безпристрасність по відношенню до всіх клієнтів і повагу до їх людських прав та достоїнств. Він звертає увагу на усвідомлений розгляд усіх вимог закону та зобов’язань і уважність до потенційних конфліктів між зобов’язанням перед законом та етикою. Справедливість у розподілі послуг означає здатність приймати неупереджені рішення про пред’явлення та розподіл послуг між клієнтами. Для того, щоб слідувати принципу справедливості, необхідна здатність оцінювати відмінності між людьми, забезпечувати рівність можливостей, уникати дискримінації людей чи соціальних груп, а замість цього враховувати їх законі особистісні та соціальні особливості. 6. Принцип самоповаги. Цей принцип означає, що спеціалісти адекватно застосовують усі вище описані принципи у силу поваги до себе. Це включає використання консультування та психотерапії чи інших можливостей для особистісного розвитку, коли це необхідно.