72.Загальна характеристика методу ігрової психотерапії.
Ігрова терапія – метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з використанням гри. В основі різних методик, що описуються цим поняттям, лежить визнання того, що гра справляє значний вплив на розвиток особистості.
У сучасній психокорекції дорослих гра використовується у груповій психотерапії і соціально-психологічному тренінгу у вигляді спеціальних вправ, завдань на невербальні комунікації, розігруванні різних ситуацій тощо. Гра сприяє створенню близьких стосунків між учасниками групи, знімає напруженість, тривогу, страх перед оточуючими, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімаючи небезпеку соціально значимих наслідків.Характерна особливість гри – її двоплановість, притаманна також драматичному мистецтву, елементи якого зберігаються в будь-якій колективній грі:
1. Гравець виконує реальну діяльність, здійснення якої вимагає дій, пов'язаних з вирішенням цілком конкретних, часто нестандартних завдань.
2. Ряд моментів цієї діяльності носить умовний характер, що дозволяє відволіктися від реальної ситуації з її відповідальністю і численними об’єктивними обставинами.
Двоплановість гри обумовлює її розвиваючий ефект. Психокорекційний ефект ігрових занять у дітей досягається завдяки встановленню позитивного емоційного контакту між дітьми і дорослими. Гра коригує придушувані негативні емоції, страхи, невпевненість у собі, розширює здібності дітей до спілкування, збільшує діапазон доступних дитині дій з предметами.
Відмінні ознаки розгортання гри – мінливі ситуації, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і настільки ж швидке пристосування дій до нової ситуації. Структуру дитячої гри складають ролі, взяті на себе граючими; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове вживання предметів-заміщення реальних предметів ігровими (умовними); реальні відносини між граючими.
Одиниця гри і в той же час центральний момент, який об'єднує всі її аспекти це – роль. Сюжетом гри постає відтворена в ній певної сфери дійсності. Змістом гри виступає те, що відтворюється дітьми як головний момент діяльності і відносин між дорослими в їх дорослому житті. У грі відбуваються формування довільної поведінки дитини і її соціалізація.Загальні показання до проведення ігротерапії: соціальний інфантилізм, замкнутість, нетовариськість, фобічні реакції, надконформність і наднормативна поведінка, порушення поведінки і шкідливі звички, неадекватна статеворольова ідентифікація.
Ігротерапія ефективна як допомога при:
· корекцій селективного мутизма (Селективний мутизм – це стан, за якого дитина не може говорити, як правило, в школі або в громадських місцях. Селективний мутизм є найбільш поширеним серед дітей віком до 5 років);
· агресивності в поведінці;
· як засіб поліпшення емоційного стану дітей після розлучення батьків;
· зниження страхів, стресу і тривожності у госпіталізованих дітей;
· при корекції труднощів у читанні;
· відставання в мовленнєвому розвитку;
· інтелектуальному та емоційному розвитку розумово відсталих дітей;
· лікуванні заїкання;
· полегшенні стану при психосоматичних захворюваннях (бронхіальна астма, нейродерміт);
· поліпшенні "Я-концепції";
· зниженні тривоги при розставанні з близькими
Еще по теме 72.Загальна характеристика методу ігрової психотерапії.:
- 68.Стадії процесу ігрової психотерапії, центрованої на дитині.
- 14.4. Загальни й огля д структурни х перетворен ь у сільськом у господарств і Співтовариств а 14.4.1. Загальна характеристика структуральної політики
- Історія виникнення і розвитку порівняльного правознавства. Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства. Метод, принципи і функції порівняльного правознавства.
- Поняття і загальна характеристика тактичних прийомів
- 3.1. Загальна характеристика індуського права
- 4.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- § 2. Загальна характеристика суб'єктів правовідносин
- § 1. Загальна характеристика правового регулювання
- § 1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- § 1. Загальна характеристика хакерів
- Загальна характеристика мислення
- § 77. Загальна характеристика законодавства у сфері культури.