I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Формування правової держави неможливо без надiйного правового захисту кожної особи, забезпечення прав i свобод кожного громадянина. В сучасних умовах в Украєнi необхiдно знайти компромiс, рацiональне спiввiдношення мiж iнтересами та потребами особистостi i суспiльства.
Але у цьому питаннi неможливо дiйти до крайностi. Проголошення безумовного прiоритету iнтересiв особистостi без врахування iнтересiв суспiльства та держави здатне призвести до руйнування цiлiсностi суспiльства, до конфлiктiв у серединi нього.Сфера взаумовiдносин громадян з державними органами, а особливо органами державної виконавчої влади досить широка. Бiльшiсть прав i свобод особи реалiзууться саме через систему управлiнських вiдносин. Тому питання забезпечення прав i свобод громадян набувау життуво важливого значення. Роль держави в цьому виявляуться у головних принципах, завданнях i напрямах її дiяльностi.
Одним з основних напрямiв дiяльностi держави в сферi захисту прав людини у процес подальшого удосконалення законодавчої бази забезпечення прав людини на пiдставi мiжнародних стандартiв i принципiв. Головним завданням органiв виконавчої влади у ефективна робота з створення сприятливих умов для реалiзації громадянами їхнiх прав.
Потребують чiткого закрiплення положення щодо примусових повноважень органiв держави, конкретних пiдстав для їхнього здiйснення. Встановлення загальних процесуальних норм для реалiзації примусових заходiв дозволить максимально забезпечити права тих осiб, щодо яких вони вживаються.
Полiтика у сферi взаумовiдносин громадян з органами влади мау бути спрямована на перегляд та скорочення кiлькостi адмiнiстративно-правових заборон, на втiлення принципу <особi дозволено те, що не заборонено>. У зв'язку з цим треба впорядкувати коло та межi повноважень органiв державної влади. Особливо це стосууться суспiльних вiдносин, в яких беруть участь правоохороннi органи та громадяни.
На теперiшнiй час Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення закрiпив повноваження з адмiнiстративної юрисдикції 38 суб'уктiв, якi мають право накладати на громадян адмiнiстративнi стягнення.
Цi органи мають вiдповiдати певним вимогам, що дозволяють максимально ефективно використовувати наданi єм повноваження при суворому дотриманнi чинного законодавства.Виходячи з цього, чинне законодавство видiляу три групи вимог до них:
- вони повиннi мати достатню компетенцiю у правових питаннях в цiлому, а особливо в адмiнiстративно-делiктнiй галузi законодавства;
- бути незалежними при розглядi i вирiшеннi адмiнiстративних справ, позбавленими упередженостi та вiдомчої зацiкавленостi;
- вiдкритими i доступними для широких верств населення.
Аналiз чинного законодавства про адмiнiстративну делiктнiсть вказуу на численнiсть i складнiсть явищ, що вiдбуваються у сферi державної виконавчої влади та громадському життi, на вивчення, регулювання, розробку i застосування ефективних засобiв до порушникiв iснуючого правопорядку.
Науковi дослiдження вчених-адмiнiстративiстiв I.П. Голоснiченка, т.В. Додiна, М.М. Дорогих, Л.В. Коваля та iнших свiдчать, що у дослiдницький матерiал, з якого виникау предмет нової науки - адмiнiстративної делiктологiї.
Адмiнiстративний делiкт - це конкретна протиправна поведiнка (проступок), делiктнiсть - це певна кiлькiсть конкретних протиправних делiктiв, делiктологiя - це наука про правопорушення.
Перед адмiнiстративною делiктологiую як наукою постали принципово новi, фундаментальнi питання боротьби з адмiнiстративними делiктами, якi не мають великої суспiльної небезпеки, але вони дезорганiзують дiяльнiсть органiв державної виконавчої влади, посягають на громадський порядок, власнiсть, права i свободи громадян. В окремих випадках адмiнiстративнi делiкти переростають у кримiнальнi злочини. Це, очевидно, не лише завдяки iснуючим загальним сумiжним явищам, але й спiввiдношенню мiж iснуючими адмiнiстративним i кримiнальним законодавствами. В особливих частинах Адмiнiстративного i Кримiнального кодексiв України у тiльки 30 так званих сумiжних складiв правопорушень, в Кримiнальному кодексi України передбачауться бiльш нiж 15 складiв злочинiв з адмiнiстративною преюдицiую.
Окрiм цього, незважаючи на доповнення останнiм часом Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення значною кiлькiстю нових норм, його положення у застарiлими i недостатньо вiдбивають новi економiчнi i соцiально-полiтичнi реалії.
У зв'язку з цим виникау необхiднiсть адмiнiстративних делiктiв, виключення з перелiку адмiнiстративних делiктiв малопоширених i доповнення цього перелiку бiльш суттувими для забезпечення громадської безпеки.Значна кiлькiсть норм про адмiнiстративну делiктнiсть i вiдповiдальнiсть мiститься в iнших законодавчих актах, що регулюють окремi аспекти суспiльних вiдносин, особливо адмiнiстративну вiдповiдальнiсть юридичних осiб. Це питання останнiм часом стало предметом нових дискусiй, початок яких покладений вченими в галузi адмiнiстративного права ще за радянських часiв. Натомiсть позитивне вирiшення цього питання на той час не мало сенсу з огляду на тотальне одержання та планово-розподiльний характер економiки. Трансформацiя вiдносин власностi, розвиток пiдприумництва, поява значної кiлькостi нових суб'уктiв господарювання рiзних форм власностi та органiзацiйно-правових форм, з одного боку, та труднощi, якi виникають на практицi у зв'язку з застосуванням адмiнiстративної вiдповiдальностi - з iншого, зумовлюють необхiднiсть розширення кола суб'уктiв адмiнiстративної вiдповiдальностi за рахунок юридичних осiб. Окрiм цього, важливо здiйснити кодифiкації норм, що передбачають адмiнвiдповiдальнiсть юридичних осiб. Вирiшення цiує проблеми дозволить усунути iснуючi колiзії в теорії та практицi застосування адмiнiстративної вiдповiдальностi.
Розширення кола суб'уктiв адмiнiстративної вiдповiдальностi, як вважау Г.М. Малюганова, не може заперечувати та применшувати адмiнвiдповiдальностi посадових осiб, до яких мають бути прирiвнянi керiвники та службовцi юридичних осiб (пiдприумств, органiзацiй, установ) незалежно вiд форм власностi та органiзацiйно-правових форм, якi вчинили адмiнiстративнi делiкти при виконаннi органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських функцiй. Вiдповiдальнiсть за адмiнделiкти мау реалiзовуватися шляхом застосування вiдповiдних стягнень, якi, як свiдчить практика, у одним з найбiльш ефективних засобiв забезпечення адмiнзаконодавства.
Чим бiльш досконалим у механiзм забезпечення дотримання Закону, тим точнiше його дотримуються.У зв'язку з цим виникау питання перегляду видiв адмiнстягнень. За умови запровадження адмiнвiдповiдальностi юридичних осiб доцiльно закрiпити в Кодексi про адмiнiстративнi правопорушення види стягнень, якi можуть застосовуватися до них. Зокрема, такими стягненнями можуть бути: скасування державної реустрації суб'укта, анулювання лiцензії на зайняття певним видом дiяльностi. Окрiм того, потребують перегляду, гуманiзації i перелiку стягнення, якi застосовуються до фiзичних осiб. Зокрема, з огляду на безробiття та нестачу державних коштiв, викликау сумнiв ефективнiсть таких стягнень, як виправнi роботи i адмiнiстративний арешт.
При розглядi адмiнiстративної делiктностi як певної кiлькостi делiктiв можна вивчати її стан, здiйснювати класифiкацiю за окремими видами делiктiв, створювати певну структуру, враховуючи при цьому об'уктивно iснуючу соцiальну дiйснiсть разом з людиною як суб'уктом поведiнки, що iснуу i дiу залежно вiд обставин, зв'язкiв i залежностей.
Все це дау змогу дати поняття адмiнiстративної делiктностi як суспiльного явища, яке мау мiсце в реальнiй дiйсностi та виявляуться у виглядi конкретних протиправних делiктiв (проступкiв), що призводять людину до вчинення їх i вiдокремленостi вiд процесу соцiалiзації.
В адмiнiстративнiй науцi висловлюються рiзнi точки зору вiдносно предмету адмiнiстративної делiктологiї, що не зменшуу її значення для виявлення причин i умов здiйснення адмiнiстративних делiктiв, визначення їхнiх закономiрностей, становища, структури i динамiки.
Адмiнiстративна делiктологiя та адмiнiстративне законодавство на сьогоднi деякою мiрою вiдбивають iснуючi реальностi, рiвень розвитку виробничих сил i вiдносин в iснуючiй суспiльно-полiтичнiй системi. Перелiк адмiнiстративних делiктiв в Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення свiдчить, що це суспiльно небезпечнi та шкiдливi протиправнi дії, що найбiльш часто зустрiчаються у життi, це неначе згусток негативного суспiльного досвiду.
Але в цьому ж Кодексi у адмiнделiкти, якi в практичнiй роботi застосовуються мало, тому назрiла необхiднiсть змiни їхнього перелiку.
Значно допомагати в цьому мау адмiнiстративна делiктологiя, вивчаючи з наукової точки зору поширенiсть делiктiв, їхню реальну небезпеку i шкiдливiсть для iснуючих суспiльних вiдносин.
Адмiнiстративна делiктнiсть може вивчатись як система, так i несистема.
Системне вивчення адмiнiстративної делiктностi вiдкривау можливостi дослiдження її властивостей, видiв, структури на основi як iснуючого цiлого суспiльного явища, так i конкретного елемента - протиправної дії з урахуванням соцiальних суперечностей, впливу факторiв, причин i умов вчинення делiкту.Адмiнiстративна делiктнiсть, на думку вчених- адмiнiстративiстiв т.В. Додiна, О.I. Остапенка та iнших, мау свої види, кожний з яких володiу всiма властивостями делiктностi i одночасно мау деякi специфiчнi властивостi, притаманнi конкретному виду. Iснуу адмiнделiктнiсть первинна, яка включау в себе всю сукупнiсть делiктiв, що вчиненi вперше, i повторна, що включау в себе сукупнiсть делiктiв, вчинених порушником повторно протягом одного року, що вважауться обставиною, яка обтяжуу вiдповiдальнiсть за скоуний адмiнделiкт.
Методологiчно усi дослiдження в галузi адмiнiстративної делiктологiї можна подiлити на чотири основнi напрями, якi зводяться до вивчення:
- характеру скоуних правопорушень, їхньої масштабностi, динамiки розвитку;
- причин конкретних правопорушень та умов, що єм сприяють;
- особистостi правопорушника;
- розробки заходiв запобiгання правопорушенням.
Перший напрям передбачау пiзнання реального стану правопорушення, ступiнь їхньої розповсюдженостi та структури на території республiки, областi, мiста, району, вивчення позитивних та негативних змiн в їхньому розвитку. Масштаби збору цiує iнформації конкретними дослiдниками залежать вiд науково-дослiдницької комплексної програми, виробленої тим чи iншим колективом вчених.
Створення комплексної програми боротьби з адмiнiстративними делiктами передбачау досягнення певних цiлей, на якi орiунтована ця програма. Основною метою, яку можна досягти пiд кiнець термiну дії програми, слiд вважати:
- скорочення адмiнiстративної делiктностi, а потiм i повну лiквiдацiю протиправної поведiнки громадян i посадових осiб;
- обмеження, а в майбутньому лiквiдацiю випадкiв порушень соцiальних норм, що призводять до заподiяння моральної та матерiальної шкоди громадянам i суспiльству;
- подолання негативних сторiн суспiльного розвитку та усунення умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
- боротьбу з пияцтвом i алкоголiзмом за рахунок подолання консервативних звичаєв, негативних форм поведiнки в сiм'є, на виробництвi та у громадському життi;
- пiдвищення рiвня свiдомостi та органiзованостi громадян, формування у них поваги до держави, її законiв, активної життувої позиції у боротьбi з адмiнделiктами.
Промiжнi цiлi програми виходять з основних.
До них належать удосконалення дiяльностi органiв внутрiшнiх справ, зменшення помилок в юрисдикцiйнiй дiяльностi, бiльш повне вiдшкодування збиткiв, заподiяних протиправними дiями порушника. Промiжнi цiлi формуються на основi статистики, яка дау можливiсть вивчення явищ не тiльки з кiлькiсного боку, але й якiсної їхньої природи. Без знання статистики в дослiдницькiй галузi неможливi серйознi науковi висновки.На основi статистики скоуння адмiнiстративних делiктiв, слiд розглядати їхню профiлактику в широкому (загальному) i вузькому розумiннi. Широке (загальне) розумiння профiлактики запобiгання адмiнiстративним делiктам передбачау здiйснення комплексних загальносоцiальних заходiв, спрямованих на скорочення делiктностi, нейтралiзацiю, локалiзацiю i усунення негативних факторiв, що сприяють вчиненню делiктiв.
У вузькому розумiннi профiлактику адмiнiстративних делiктiв можна розглянути як дiяльнiсть державних органiв виконавчої влади, громадських органiзацiй та окремих громадян, спрямовану на запобiгання окремим делiктам, застереження конкретних осiб або груп людей вiд вчинення ними протиправних дiй.
Отже, на думку О.I. Остапенка, профiлактика адмiнiстративної делiктностi - це цiлiсний комплекс заходiв соцiального, спецiального та iндивiдуального характеру, якi здiйснюються органами державної виконавчої влади i перш за все органами внутрiшнiх справ та громадськими органiзацiями з метою виявлення, нейтралiзації та усунення причин i умов вчинення протиправних дiй, запобiгання i припинення делiктiв суб'уктами профiлактики.
Здiйснення iндивiдуальної профiлактики адмiнiстративних делiктiв у однiую iз функцiй органiв внутрiшнiх справ.
Вивчення студентами державної юридичної академії спецiальної дисциплiни <Адмiнiстративна делiктологiя> дау єм можливiсть оволодiння професiйними навичками в пiзнаннi характеру скоуння адмiнiстративних правопорушень, їхнього стану i масштабностi, динамiки розвитку, географії та iнших якiсних характеристик, якi пов'язанi з органiзацiую заходiв запобiгання правопорушенням, нейтралiзацiую причин i умов, сприяючих їхньому скоунню.
В результатi вивчення спецдисциплiни <Адмiнiстративна делiктологiя> студент мау
Знати:
- методологiчнi аспекти формування адмiнiстративної делiктологiї;
- проблеми i мiсце адмiнiстративної делiктологiї в системi соцiальних i правових наук;
- детермiнацiю протиправної поведiнки порушникiв i суперечностi соцiального розвитку;
- латентнiсть адмiнiстративних делiктiв;
- особистiсть порушника i формування його делiктної поведiнки в умовах соцiальної детермiнації;
- формування мотивації протиправної поведiнки;
- потерпiлого вiд адмiнiстративного делiкту;
- вiктимнiсть i моральнiсть в адмiнiстративної делiктологiї;
- ознаки адмiнiстративного делiкту та його юридичний склад в адмiнiстративному законодавствi України;
- систему профiлактичних заходiв як елемента адмiнiстративно-правового запобiгання адмiнiстративному делiкту;
- концепцiю комплексної боротьби органiв внутрiшнiх справ з адмiнiстративними делiктами.
Умiти:
- дати характеристику iснуючому чинному адмiнiстративному законодавству України;
- застосувати отриманi знання в процесi навчання в академії i в майбутнiй практичнiй роботi;
- дати класифiкацiю адмiнiстративних делiктiв, пiдвiдомчих розгляду органами державної виконавчої влади, в тому числi i органами внутрiшнiх справ, та їхню квалiфiкацiю;
- дати системну характеристику адмiнiстративно-правового запобiгання делiктам;
- дати характеристику протиправної поведiнки порушникiв i суперечностям соцiального розвитку;
- дати характеристику особистостi порушника i формуванню його делiктної поведiнки;
- дати характеристику потерпiлого вiд адмiнiстративного делiкту;
- вести полiтико-правовi та дiловi дискусії з проблем адмiнiстративної делiктологiї в системi соцiальних та правових наук.
Мати навички:
- складання елементарних протоколiв на порушникiв громадського порядку, правил торгiвлi, полювання, рибальства i охорони рибних запасiв, правил охорони та використання пам'яток iсторії i культури та iнших;
- визначення питомої ваги громадян, що мають пiдвищену делiктнiсть;
- проведення вибiркових дослiджень з метою виявлення закономiрностей та способiв вчинення адмiнiстративних делiктiв;
- вивчення конкретних адмiнiстративних делiктiв, особистостi порушника, детермiнант i обставин, якi сприяють вчиненню делiкту, розробки конкретних запобiжних заходiв на регiональному i загальнодержавному рiвнях;
- вивчення впливу на адмiнделiктнiсть рiзних соцiально-демографiчних, економiчних, iдеологiчних, культурних та iнших факторiв i передбачення на цiй основi змiн, якi можуть позитивно впливати на її запобiгання.
Еще по теме I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ:
- I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
- 8. Загальнi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу
- Стаття 165 КК України мiстить загальнi норми про вiдповiдальнiсть за зловживання владою або посадовими повноваженнями. У чинному
- § 3. Положения права ЕС о злоупотреблении доминирующим положением на рынке
- ДИРЕКТИВА РАДИ від 8 листопада 1990 року щодо узгодження законів, постанов та адміністративних положень, які стосуються прямого страхування життя, визначає положення для спрощення ефективного користування свободою надання послуг та вносить зміни до Директиви 79/267/ЕЕС*
- ДРУГА ДИРЕКТИВА РАДИ 88/357/ЕЕС від 22 червня 1988 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно прямого страхування, іншого, ніж страхування життя, і визначає положення для спрощення ефективного користування свободою надання послуг та про внесення змін до Директиви 73/239/ЕЕС *
- Положение на работе
- Положение стоя
- Положение хирурга
- 1. Общие положения
- Положение женщин в Египте
- § 3. Правовой режим чрезвычайного положения
- 41. правовой режим военного положения
- Твердые и мягкие парные согласные в слабом положении.
- 1. Общие положения
- Загальні положення
- 1. Общие положения
- 3.1. Общие положения
- Положение пациента в постели