Адмiнiстративна делiктологiя як наука, її об'укт, предмет, методи дослiдження i завдання
Дослiдження в системi соцiальних та правових наук вченими- адмiнiстративiстами I.П. Голоснiченком, т.В. Додiним, М.М. Дорогих, С.В. Кiваловим, Л.В. Ковалем та iншими, вказують, що адмiнiстративне право в сучасних умовах у однiую з основних галузей права України, яка за своую суттю i змiстом вiдбивау характер матерiальних i iдеологiчних стосункiв, виражау iнтереси громадян нашої держави i служить дiйовим iнструментом соцiальних перетворень.
Делiктологiя мау своїм завданням дослiдити причини та умови ряду незлочинних правопорушень i, з рахунком позитивної практики, виробити рекомендації, спрямованi на запобiгання єм та усунення, чим сприяти укрiпленню законностi, правопорядку, трудової виконавчої дисциплiни, посиленню охорони прав громадян, пiдвищенню ефективної дiяльностi установ, органiзацiй, пiдприумств, тобто вирiшенню актуальних проблем будiвництва демократичного суспiльства в нашiй краєнi.
Проведенi дослiдження показують, що в державi кожний рiк чиняться багато правопорушень, якi тягнуть за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть: дрiбне хулiганство, дрiбна спекуляцiя, розпивання спиртних напоїв в громадських мiсцях i поява в громадських мiсцях у п'яному виглядi, азартнi iгри, ворожiння в громадських мiсцях, порушення правил безпеки дорожнього руху, виготовлення, зберiгання самогону та апаратiв для його виготовлення, свiдомо неправдивий виклик спецiальних служб та iн.
Цi правопорушення завдають велику шкоду суспiльству, громадянам i державi.Адмiнiстративна делiктологiя у складовою частиною бiльш загальної науки делiктології, призвана вивчати три групи незлочинних правопорушень: по-перше, тi порушення, якi допускають робiтники апарату державного управлiння в процесi виконання своїх посадових обов'язкiв; по-друге, порушення громадян, що тягнуть за собою заходи адмiнiстративної вiдповiдальностi; по-трету, це порушення, якi допускають установи, органiзації, пiдприумства, що тягнуть за собою примусовi адмiнiстративнi заходи.
Формування адмiнiстративної делiктологiї мау багато аспектiв i проблем, в тому числi теоретичних, методологiчних та органiзацiйних питань. Будучи теоретичною по своує сутi, адмiнiстративна делiктологiя нацiлена на практику, її потреби, на глибоке вивчення реалiй життя. Без практики i поза практикою процес пiзнання неминуче призведе до схоластики. Так само i емпiричнi спостереження самi по собi нiколи не можуть довести належним чином необхiднiсть адмiнiстративної делiктологiї, цi спостереження вимагають теоретичного узагальнення i аналiзу.
Здiйсненi теоретичнi дослiдження в сферi адмiнiстративної делiктологiї мають сприяти пiдвищенню ефективностi дiяльностi правоохоронних органiв, удосконаленню законодавства, покращанню органiзації запобiгання порушенням законностi та правопорядку. В масивi всiх правопорушень злочиннi вияви ледве займають одну десяту частину. Дев'ять десятих правопорушень - об'укт вивчення делiктології.
Аналiз методологiчної основи адмiнiстративної делiктологiї вказуу на те, що вона мау певну структуру, яка може змiнюватись залежно вiд рiвня її дослiдження i використання. В свою чергу, вивчення структури адмiнiстративної делiктологiї передбачау використання загальних i спецiальних методiв її вивчення. Методологiчно всi дослiдження в сферi адмiнiстративної делiктологiї В.I. Ремнув пропонуу подiлити на чотири основнi напрями:
- аналiз характеру вчинених правопорушень, їхня масштабнiсть, динамiка розвитку;
- дослiдження причин конкретних правопорушень i умов, що єм сприяють;
- вивчення особистостi правопорушника;
- розробка заходiв щодо запобiгання правопорушенням.
У межах адмiнiстративної делiктологiї видiляються такi рiвнi методології: фiлософський, загальнонауковий i конкретно-науковий.
Залежно вiд цiлей i завдань правового дослiдження в адмiнiстративної делiктологiї користуються загальними, соцiально-юридичними, порiвняльно-правовими, статистичними та конкретно-соцiологiчними методами.
Адмiнiстративна делiктологiя - це сукупнiсть знань про адмiнiстративнi делiкти i делiктнiсть як масове негативне явище, що мiстить в собi детермiнанти протиправної поведiнки делiквентiв, їхньої особистостi з метою вироблення i використання адекватних заходiв для протидії адмiнiстративним правопорушенням.
Проблеми, якi пiдлягають вирiшенню у вiдокремленiй сферi соцiальних явищ, у предметом адмiнiстративної делiктологiї, що включау в себе делiктнiсть як конкретне, так i загальне негативне масове явище, детермiнанти протиправної поведiнки порушникiв, особистiсть порушника i механiзм протиправної його поведiнки.
Формування адмiнiстративної делiктологiї передбачау визначення її цiлей i завдань, з тим щоб мати надiйнi орiунтири її розвитку.
В юридичнiй науцi розрiзняють конкретнi, близькi, промiжнi, перспективнi та кiнцевi цiлi. Метою дослiджень у розробка теоретичних та практичних засобiв адмiнiстративної делiктологiї, куди входить вивчення стану i динамiки делiктiв, детермiнант протиправної поведiнки порушника, особливостей порушника i його протиправної поведiнки, соцiально-психологiчної основи адмiнiстративної делiктологiї та органiзації профiлактики адмiнiстративних делiктiв.Адмiнiстративна делiктологiя виникла надрах адмiнiстративно-правової науки як нова галузь наукових знань. Вивчення адмiнiстративної делiктологiї здiйснюуться на основi знань кримiнології, фiлософії, економiки, психології, соцiології, статистики та iнших галузей знань.
До кола юридичних наук столiття вона належить не тiльки тому, що її предметом у соцiальнi явища, якi створюються протиправною поведiнкою, але й тому що вона використовуу правовi поняття, термiнологiю та функції, якi мають правовий змiст.
Адмiнiстративна делiктологiя також тiсно пов'язана з iншими галузями юридичної науки - з теорiую держави i права, з конституцiйним правом, кримiнальним правом i процесом та iн. галузями права, на що вказуу професор т.В. Додiн у працi <Адмiнiстративна делiктологiя>.
При цьому важливо визначити точку зiткнення адмiнiстративної делiктологiї з iншими науками i межi вторгнення, використання знань безпосередньо самою делiктологiую, якi розглядаються в таких блоках:
- полiтико-органiзацiйному;
- теоретично-методологiчному;
- планування i координації запобiжної роботи залежно вiд завдань, поставлених кожному блоку проблем. Вони можуть бути: структурованi, слабоструктурованi та неструктурованi.