Особистість науковця

Особистість науковця характеризується специфічними властивостя­ми та їх структурами. Науковець не просто робить відкриття, він ще не­се за них відповідальність перед суспільством.

1. спілкування та міжособистісної взаємодії (здатність до творчого спілкування у літературній формі, до усного спілкування з творчими людьми, до творчого спілкування у колективі, до творчого діалогу);

2. спрямованості (активна природничонаукова гуманістична спря­мованість на пошук гармонії, на творчу працю);

3. характеру (цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, ініціа­тивність, оригінальність, порядність, інтелігентність, старанність, діло­витість);

4. самосвідомості (адекватне самоусвідомлення, здатність до само­аналізу, до самоорганізації, до самовдосконалення);

5. досвіду (здатність до постійного розвитку наукового досвіду, до формування та реалізації творчої життєвої стратегії, до самонавчання);

6. інтелектуально-творчих здібностей, функцій, процесів (уваж­ність, спостережливість; зацікавлене, творче ставлення до дійсності; логічне, оригінальне, нестандартне, стратегічне, системне, теоретичне і практичне мислення; розвинена пам’ять та уява);

7. психофізіологічних якостей (типологічні властивості вищої нер­вової діяльності - такі, як чутливість, витривалість, рухомість, пластич­ність розумових процесів, працездатність, емоційність).