КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ ПЕРЕБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

«Будь-яка зміна, яка нікому не приносить збитків, а деяким людям приносить користь (за їх власною оцінкою), є поліпшенням» Вільфредо Парето

Концепція сталого розвитку (англ., sustainable development) була сформульована у другій половині XX сторіччя (перші засідання Римського клубу, конференції у Ріо-де-Жанейро та Йоханесбурзі).

Україна є державою, що має всі необхідні передумови для забезпечення сталого розвитку. Практика управління економікою останніх десятиліть сприяла збільшенню антропогенного і техногенного навантаження на природно-ресурсний потенціал, що призвело до деградації багатьох його складових.

Рис 1. Ключові принципи перебудови податкової системи

Задля ефективного управління перебудовою податкової системи слід використовувати два критерії - це екологічний критерій та критерій часової Парето-оптимальності податкової системи. Сутність екологічного критерію полягає в тому, що держава повинна формувати та перерозподіляти податковий тягар таким чином, щоб екологозберігаючі технології отримували підтримку з боку держави. Сутність критерію Парето-оптимальності полягає в тому, що всі рішення про підтримку того чи іншого виду діяльності повинні прийматися з урахуванням майбутніх вигод та витрат. Умова часової Парето-ефективності означає, що дії та їх вплив на стан системи у теперішньому часі не повинні призводити до погіршення стану соціально-економічної системи у майбутньому.

З огляду на необхідність дотримання податковою системою в нових економічних умовах вимог сталого розвитку особливу увагу треба надати питанню регулятивного механізму державної підтримки, зокрема на два принципово відмінних інструменти державної підтримки - субсидії та податкові пільги.

В новому Податковому кодексі України (від 02.12.2010 № 2755-VI)

Розділ VIII присвячений саме екологічному податку.[1, розділ 1, ст.14.1.57.] Фактично ж екологічні податки в Україні слугують переважно джерелом поповнення бюджету, а не інструментом створення екологічної безпеки, та джерелом нейтралізації забруднень, що, безумовно йде в розріз із забезпеченням сталого розвитку. Зацікавленість господарюючих суб’єктів у впровадженні маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, у випуску екологічно чистих товарів та поширенні екологічного менеджменту має постійно стимулюватися з боку держави. Нині ж податковий механізм природокористування є таким, що національним підприємствам вигідніше сплачувати екологічні платежі, ніж витрачатися на природоохоронні заходи, що значно перевищують обов’язкові платежі.

Існує об’єктивна необхідність створення системи фіскального моніторингу, який має здійснюватись за трьома основними напрямами. Перший - це дослідження процесів розподілу податкового тягаря між споживачами та виробниками в результаті введення податків. Другий напрям - оцінка ефективності використання коштів бюджету, отриманих від введення податків. І нарешті третій напрям - це аналіз динаміки податкових надходжень по кожному податку в залежності від його специфікації (механізм справляння, відшкодування, ставки податку, податкові пільги та кредити тощо).

За рахунок ряду послідовних кроків в управлінні зміною податкової та бюджетної систем Україна зможе наблизитись до вимог суспільства «сталого розвитку», а саме: збільшити рівень заробітної плати, залучати інвестиції в технологічні інновації, зменшити обсяги використання енергоносіїв та інших ресурсів, здійснити ефективну структурну перебудову промисловості, зменшити шкідливі викиди і забруднення природного довкілля.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України ( ЗУ від 02.12.2010 № 2755-VI, чинний, поточна редакція від 15.08.2012, підстава 5043-17).

2. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.): Пер. з англ. — 2-ге вид. — К.: Інтелсфера, 2000. — 360 с.

Лотоцький М. Я.,

оперуповноважений, Служба безпеки України у Київській області