ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Одним з шляхів покрашення стану державних фінансів в Україні є підвищення ефективності використання бюджетних коштів, а саме капітальних видатків. Реалізація цієї мети можлива, зокрема, через удосконалення законодавства, що регулює державну інвестиційну діяльність, з урахуванням зарубіжного досвіду у цій сфері.

Наприклад, державне інвестування у Російській Федерації (РФ), виходячи з діючого законодавства, здійснюється чотирма шляхами, через: Федеральну адресну інвестиційну програму (являє собою документ, який встановлює розподіл передбачених у федеральному законі про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період головним розпорядникам коштів федерального бюджету бюджетних асигнувань на реалізацію інвестиційних проектів будівництва, реконструкції, технічного переозброєння об’єктів капітального будівництва та (або) здійснення на території РФ інших капітальних вкладень [1]), Інвестиційний фонд РФ (реалізація інвестиційних проектів, які здійснюються на принципах державно-приватного партнерства), дорожні фонди (фінансове забезпечення дорожньої діяльності (проектування, і будівництво (реконструкція)) у відношенні автомобільних доріг загального використання, а також капітального ремонту і ремонту дворових територій багатоквартирних будинків, проїздів до дворових територій багатоквартирних будинків населених пунктів), бюджетні кредити на здійснення інвестиційної діяльності (надання коштів на поворотній і платній основах у рамках цивільно- правового договору).

Нормативно-правове регулювання державного інвестування в РФ складається з регулювання: формування та реалізації Федеральної адресної інвестиційної програми, формування та діяльності Інвестиційного фонду РФ, дорожніх фондів, надання бюджетних кредитів на здійснення інвестиційної діяльності. Участь держави в інвестиційній діяльності шляхом виділення бюджетних коштів з метою здійснення інвестиційної діяльності опосередковується фінансово-правовим регулюванням у частині визначення повноважень державного органу на отримання відповідних грошових коштів з бюджету та надання їх у якості бюджетних інвестицій, бюджетного кредиту з метою здійснення інвестиційної діяльності або державних гарантій під інвестиційні проекти.

У Республіці Казахстан (РК), згідно ст. 151 Бюджетного кодексу РК, державне інвестування здійснюються за допомогою: реалізації бюджетних інвестиційних проектів; співфінансування концесійних проектів; участі держави в статутному капіталі юридичних осіб; вкладення цільового вкладу засновника для розвитку автономних організацій освіти [2].

Нормативно-правова база регулювання державного інвестування в РК, крім Бюджетного кодексу РК, складається з ряду урядових постанов щодо: розгляду, відбору, моніторингу та оцінки реалізації бюджетних інвестиційних проектів; подання, розгляду та відбору концесійних проектів; створення спеціалізованої організації з питань концесії (АТ «Казахстанській центр державно-приватного партнерства», основним предметом діяльності якого є проведення економічної експертизи, моніторингу та оцінки реалізації проектів), а також закону Республіки Казахстан «Про концесії».

В Україні нормативно-правове регулювання державної інвестиційної діяльності здійснюється законом «Про інвестиційну діяльність», Бюджетним кодексом України та рядом урядових постанов. Деякі напрями регулювання інвестиційної діяльності наведені у законах України “Про державно-приватне партнерство” (визначає організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державно-приватного партнерства на договірній основі), “Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом “єдиного вікна”” (визначає правові та організаційні засади відносин, пов'язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна"), “Про концесії” (визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах)).

Останнім часом підвищено увагу на зміни нормативно-правового регулювання державного інвестування у напрямку державної фінансової підтримки інвестиційних проектів.

В останні роки в Україні відбулося значне удосконалення законодавства у напрямку державної політики стимулювання інвестиційної діяльності та регулювання державних інвестиційних програм зокрема. Але, враховуючи зарубіжний досвід, залишається значна кількість невирішених питань, таких як удосконалення методології розроблення, оцінювання та відбору інвестиційних проектів, а також визначення принципів та механізмів державного інвестування для реалізації проектів, які потребують державної фінансової підтримки; розроблення чітких критеріїв відбору інвестиційних проектів, які потребують державного інвестування або державної фінансової підтримки, з урахуванням особливостей галузей економіки; забезпечення розвитку системи прямих державних інвестицій, зокрема на умовах спільного фінансування;

забезпечення прозорості процесу державної фінансової підтримки

інвестиційних проектів, спрямованих на розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічної політики держави, а також запровадження механізму оцінки результатів державного інвестування; здійснення контролю за ефективним використанням бюджетних коштів, наданих для реалізації інвестиційних проектів; забезпечення підвищення ефективності та посилення прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства (концесії, спільна діяльність, угоди про розподіл продукції тощо), які потребують подальшого удосконалення нормативно-правової бази.

Список використаних джерел

1. Об утверждении Правил формирования и реализации федеральной адресной инвестиционной программы : постановление Правительства Российской Федерации от 13.09.2010 № 716 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://faip.vpk.ru/npd/pp716.htm

2. Бюджетный кодекс Республики Казахстан : кодекс Республики Казахстан от

04.12.2008 № 95-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00014&uro=08003

Литвинчук А. О.

аспірант, науковий співробітник, ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України