§4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні

Виникнення, розвиток і впровадження криміналістичних знань в Україні безпосередньо пов'язані з науковою та практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедрами криміналістики Київського і Одеського університетів та Харківського юридичного інституту, а також діяльністю експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

Зараз, в системі Міністерства юстиції України функціонує три інститути судових експертиз, одна криміналістична лабораторія і біля десяти філій, в яких виконуються в основному такі види експертиз: ^{[29] [30]}

1) всі види криміналістичних: почеркознавча; авторознавча; судово-трасологічна; балістична; ідентифікація особистості за ознаками зовнішності; фототехнічна; техніко-криміналістичного дослідження документів; експертиза холодної зброї;

2) планово-економічні експертизи;

3) товарознавчі;

4) технічні (пожежно-технічні, автотехнічні, будівельні);

5) технологічні;

6) експертизи матеріалів, речовин, виробів, зокрема, наркотичних речовин, металів і сплавів, фарб та лаків, паливно-мастильних матеріалів, волокон, скла та кераміки, пластмас і полімерів;

7) фармацевтичні та фармакологічні;

8) харчових продуктів;

9) ґрунтознавчі і судово-біологічні тільки об'єктів рослинного і синтетичного походження листя, стебел, кори, пилку, насіння; тваринного походження — пір'я, шерсті, луски; продуктів переробки рослин та тварин — хутра, шкіри, тканин; продуктів життєдіяльності — меду, смоли, камеді.

Останнім часом в теорії науки криміналістики та слідчої практики виникли нові види судових експертиз — судово-акустична (фо- носкопічна, фонетична, електроакустична); одорологічна; експертиза комп'ютерної техніки та програмних засобів. Останні знаходяться ще на стадії становлення і процесуальної регламентації.

Міністерство внутрішніх справ України має мережу експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному і міському УВС функціонує експертно-криміналістичний підрозділ (відділ, відділення, група), а в Міністерстві внутрішніх справ України — Експертно- криміналістичне управління і Криміналістичний центр.

Головні завдання експертно-криміналістичних підрозділів такі:

а) техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнання і слідства криміналістичною технікою і надання практичної допомоги у використанні її при збиранні джерел доказів;

б) виконання попереднього дослідження речових джерел інформації для органів дізнання;

в) виконання судових експертиз;

г) виявлення причетних до вчиненого злочину осіб за допомогою криміналістичних обліків.

Структура експертно-криміналістичних апаратів УВС і УВСТ (міліція на транспорті) має у складі ось такі підрозділи:

— відділення (відділ) криміналістичних досліджень;

— відділення (відділ) спеціальних криміналістичних досліджень або базова криміналістична лабораторія повного профілю;

— група техніко-криміналістичного забезпечення розкриття злочинів;

— фотолабораторія;

— лабораторія (група) автоматизації розв'язання криміналістичних задач;

— зонально-методична група (відділення).

До відділення криміналістичних досліджень можуть входити лабораторії: дактилоскопічна, трасологічна, балістична, техніко -

криміналістичного дослідження документів, дослідження рукописних текстів, холодної зброї, дослідження ознак зовнішності людини.

Відділ спеціальних криміналістичних досліджень складається з таких лабораторій (груп експертів), що досліджують: матеріали, речовини та вироби; біологічні об'єкти; пожежно-технічні і харчові.

— група дослідження матеріалів, речовин, виробів;

— лабораторія (група) біологічних досліджень;

— лабораторія (група) пожежно-технічних досліджень;

— група автотехнічних досліджень;

— лабораторія (група) вибухово-технічних досліджень;

— лабораторія (група) дослідження харчових продуктів.

Таким чином, експертно-криміналістичні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України виконують майже всі види криміналістичних експертиз, а також інші класи експертиз, які є характерними для інститутів експертизи Міністерства юстиції України.

Співробітники криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ виступають як експерти в суді або фахівці при виконанні слідчих дій.

Експертні криміналістичні підрозділи є у Службі безпеки України і військових округах Міністерства оборони України. Ці лабораторії виконують в основному попередні дослідження при виконанні дізнання і попереднього слідства, а також деякі види нескладних криміналістичних експертиз. Основна маса судових експертиз за постановами органів дізнання та попереднього слідства виконується в експертних установах Міністерства юстиції України — у Науково- дослідних інститутах судових експертиз (НДІСЕ), їх філіях, науково- дослідних лабораторіях судових експертиз (НДЛСЕ), а також у криміналістичних підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Керівниками і організаторами Київського кабінету і НДІСЕ до 1917 р. були відомі вчені С. М. Потапов, В. І. Фаворський, Ю. С. Сапожников, Б. О. Вахліс, В. К. Лисиченко, А. П. Сапун, І. П. Кононенко. Тепер інститутом керує В. К. Стринжа, який докладає багато зусиль для створення матеріально-технічної бази інституту, розвитку і вдосконалення його структури. В інституті функціонує дев'ять лабораторій і Львівська філія. Назвемо їх.

Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень, яка є однією з провідних в Україні. У цій лабораторії працюють найдосвідченіші експерти-почеркознавці — С.

вання ідентифікаційного комплексу ознак почерку, на основі якого експерт переходить від імовірності до достовірності. Лабораторія відома дослідженнями листів, пов'язаних з дуеллю О. С. Пушкіна.

Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та балістики. В лабораторії розроблені та впроваджені нові методи дослідження фарбуючих речовин (Е. Ю. Брайчевська), друкованих форм (С. Д. Павленко), електронно-графічний метод для дослідження матеріалу паперу (Б. Р. Киричинський), метод радіографії з використанням радіоактивних ізотопів (В. К. Лисиченко), метод реплік для отримання забарвлених прозорих копій слідів на кулях. Проблемами комплексного дослідження та ситуаційного аналізу в судовій експертизі займаються В. Е. Бергер, Г. В. Прохоров-Лукін.

Лабораторія фізико-хімічних та біологічних досліджень виконує розробки та впровадження точних фізико-хімічних методик досліджень матеріалів і речовин, лакофарбуючих покриттів. Фундаментальні досягнення лабораторії узагальнені в монографічних дослідженнях Б. Є. Гордона "Спектральний емісійний аналіз" (1962 p.), М. М. Зюськіна, Б. Р. Киричинського та ін. "Фотографічні та фізичні методи дослідження речових доказів". Фармацевтичні препарати, наркотична сировина, рослинні волокна, шерсть тварин та вироби з неї є об'єктами сучасних фізико-хімічних та біологічних методик дослідження.

Лабораторія судово-автотехнічних досліджень, використовує нові аналітичні методики розв'язання ситуаційних задач, що виникають на місцях дорожньо-транспортних подій. Розробляє основи транспортної трасології; веде розробки програм для автоматизації методик автотехнічної експертизи.

Фоноскопічна лабораторія виникла на базі раніше існувавшої лазерної лабораторії, яка розробляла перспективні напрями використання лазерної техніки у криміналістичній експертизі. Останнім часом лабораторія виконує фоноскопічні експертизи як ідентифікаційні, так і діагностичні. У ній вдосконалюються існуючі методики і технічні комплекси дослідження звукових сигналів на магнітних носіях.

Лабораторія пожежно-технічних досліджень перебуває на стадії становлення, займається розробкою методів і технічних засобів дослідження слідів пожеж, речових джерел, що вилучаються на місці пожежі, а також слідів паливно-мастильних матеріалів і вибухонебезпечних речовин.

Лабораторія будівельних та товарознавчих досліджень, організована останнім часом для виконання товарознавчих та будівельно- технічних експертиз. Розробляє методики дослідження нових експертиз, котрі в наш час майже відсутні.

Лабораторія судово-економічних досліджень, виконує судово-бухгалтерські експертизи, розробляє нові методики виявлення ознак злочинів у діяльності банків, комерційних структур, державних та приватних підприємств, проводить економічні експертизи; розробляє автоматизовані робочі місця (комплекси) для виконання судово- бухгалтерських експертиз.

Відділ теорії судової експертизи організований^ на правах лабораторії, але не займається виконанням експертиз. Його співробітники, проф. Сегай М. Я. та ст. наук. співробітник Надгорний Г. М., узагальнюють експертну практику, пропагують нові методики досліджень, рекомендують їх впроваджувати у слідчу практику. Відділ прогнозує потреби практики і рекомендує їх для наукових розробок конкретним лабораторіям. Виконує теоретичні розробки часткових та загальних проблем теорії судової експертизи. Вагомим напрямом у розробці методологічних основ теорії судової експертизи є дослідження проблеми діяльності експерта (В. Ф. Берзін) при формуванні переконання (висновка) на основі встановленої експертом сукупності співпадаючих ознак.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.

Після смерті М. С. Бокаріуса у 1931 р., інститут очолив його син М. М. Бокаріус, який у багатьох аспектах продовжував розвивати наукову школу батька. З 1941—1943 рр. інститут тимчасово не функціонував. Після звільнення Харкова у 1943 р. 4 листопада РНК України прийняв постанову про відновлення діяльності інституту в попередній структурі, а директором було призначено молодого вченого В. П. Колмакова. З 1967 р. і до нашого часу інститутом керує талановитий організатор Н. В. Скорик, який реорганізував структуру інституту і обновив його матеріально-технічну базу.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз

ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса зараз є одним із провідних науково-дослідних експертних закладів, який відомий далеко за межами України. Нині у структурі інституту функціонує вісім лабораторій, відділ теорії судової експертизи і три відділення: Донецьке, Дніпропетровське та Кримське у м. Сімферополі.

Лабораторія судово почеркознавчих досліджень має шану не тільки в Україні. У ній працювали відомі вчені проф. Л. Є. Ароцкер, А. А. Єлисєєв, І. М. Можар, В. Г. Груздкова та ін. У лабораторії були розроблені фундаментальні методики ідентифікації автора за схожими почерками, що виконані з розривом у часі, розроблені перші в криміналістиці програми автоматизованого дослідження рукописних текстів за допомогою ЕОМ.

Пріоритетними напрямами лабораторії є розробка теорії авторо- знавства (С. М. Вул, Л. Є. Ароцкер). Створена С. М. Вул методика авторознавчої експертизи впроваджена в практику і використовується у багатьох експертних установах. Його праці "Теоретические 70

и методологические вопросы криминалистического исследования письменной речи" (1977 р.), "Вопросы судебной автороведческой экспертизы" (1984 р.) є фундаментальними, такими, що звели науковий підмурок судового авторознавства.

Лабораторія судово-технічного дослідження документів, крім традиційних об'єктів дослідження, виконує експертизи грошових знаків, цінних паперів; розробляє нові методики розпізнання підробок і визначення правдивості. Лабораторію очолює В. І. Криво- шеїн — фахівець у галузі використання спектроскопії у техніці дослідження фарбуючих речовин, матеріалів для писання, відновлення захованих текстів барвниками та диференціація фарбуючих речовин. У лабораторії розроблено багато нових методик технічного дослідження матеріалів документів, наприклад, відновлення залитих текстів люмінесцентними розчинами, встановлення послідовності нанесення рисок, що пересікаються, метод кольорової трансформації для диференціації барвників близьких за відтінками, (М. В. Салтевський), використання кольорової фотографії в криміналістичній експертизі документів (М. М. Анфілов), використання інфрачервоної та ультрафіолетової люмінесценції в технічній експертизі документів (В. В. Аксьонова). Розроблені і вдосконалені методики дослідження фотографічних зображень, ідентифікації фототехніки тощо.

Лабораторія судово-трасологічних і балістичних досліджень відома своїми розробками в галузі судової трасології і балістики. В ній працювали відомі вчені-експерти Є. Ф. Развадовський, С. Л. Ціон, Б. Н. Єрмоленко, І. А. Сапожников, М. В. Салтевський, В. Ф. Гущин, Ю. Л. Носко та ін., які зробили вагомий внесок у теорію та практику трасологічної і балістичної експертизи. Розроблені оригінальні методики дослідження, які стали загальновизнаними серед криміналістів — вчених і практиків. Так, В. Ф. Гущин запропонував нову методику ідентифікації гладкоствольної зброї за слідами каналу ствола на дробовому снаряді (окремих краєвих дробин);

М. В. Салтевський розробив методику дослідження замків і пломб, запропонував метод відновлення вилучених штампованих зображень на металах; Є. Ф. Развадовський запропонував методику встановлення цілого за допомогою структури річних кілець на об'єктах рослинного походження; С. Л. Ціон розробив методику механічного прокатування куль по металу для фіксації слідів каналу ствола на площині, сконструював для цього прилад; Б. Н. Єрмоленко обгрунтував стійкість ознак каналу ствола залежно від кількості зроблених пострілів, сконструював прилад оптичного розгортання куль в площину.

В лабораторії вперше були досліджені ідентифікаційні ознаки нових післявоєнних зразків зброї (ПМ, АПС, АК, СКС) і виготовлені довідкові альбоми ідентифікаційних ознак, які відображаються на відстріляних гільзах та кулях.

Багато методик, запропонованих співробітниками судово-трасо- логічної і балістичної лабораторій плідно використовується експертними установами зарубіжжя.

Лабораторія судово-хімічних та фізичних досліджень займається виконанням експертиз матеріалів, речовин та виробів (метали, сплави, скло, полімери, кераміка, нафтопродукти, рідини, що вміщують спирт, фармакологічні препарати). Виконуються матеріалознавчі дослідження, що дозволяють за мікро- та макро- частками з місця події встановлювати загальне джерело походження, як, наприклад, маючи шматочок фарного скла з'ясувати вид фарного розсіювача, а інколи і транспортного засобу. В лабораторії підготовлена низка наукових праць з теорії і практики судово-хімічної експертизи, скажімо, В. А. Чубенко розробив методику макрокристалооптично- го дослідження речових доказів і методику визначення класу, виду і роду фармакологічних препаратів. Розробляється нова методика комплексного дослідження на рівні мікротрасології різних нашарувань мікрочасток на тканини одягу.

Лабораторія біологічних досліджень вивчає об'єкти рослинного і тваринного походження та вироби з них. У цій лабораторії (раніше — відділі) працювали С. Д. Каплан, К. Н. Бокаріус, М. Л. Мама- тюк. Зараз лабораторію очолює Т. Є. Балинян. У ній розробляються методики експертного дослідження синтетичного волокна, шерсті тварин, рослинного волокна та виробів з них. Лабораторія обладнана сучасними технічними засобами дослідження наркотичної сировини. Запропонована методика дослідження зерна і зернопродуктів, методика дослідження грунтів лісостепу України, що дозволяє за невеликим обсягом грунту з місця події, наприклад, взуття підозрюваного, визначити ділянку території, з якої він походить. На цей час у лабораторії розробляється методика визначення давності смерті шляхом відновлення реальної шкали часу на основі етимологічних змін слідів мікроорганізмів на трупі (А. А. Прокопенко).

Лабораторію судово-автотехнічних досліджень очолювали відомі фахівці И. С. Романов, В. П. Лашманов. Крім проведення судово- автотехнічних досліджень, лабораторія відома своїми оригінальними методиками дослідження обстановки на шляхах, які частково відображені у праці Н. С. Романова "Теоретические и доказательственные вопросы судебно-автотехнической експертизы", а також у моно- фафії В. О. Киреєва та І. Б. Сироджа "Графоаналітичні методи дослідження дорожно-транспортної пригоди". У лабораторії впроваджена методика виконання експертиз за допомогою розроблених програм для ЕОМ. Комп'ютерне моделювання дорожно-транспорт- ної обстановки з місця події є однією з важливих наукових проблем, що розробляються в лабораторії.

Лабораторія судово-бухгалтерської експертизи займається проведенням експертиз, впроваджує нові методики з використанням автоматизованих програм для комп'ютерів.

Лабораторія будівельно-технічних та товарознавчих досліджень нещодавно організована і тільки відбувається її становлення, оскільки експертних методик ще не існує, експертизи в експертних установах системи Міністерства юстиції України покищо не виконувались. Тому лабораторія розробляє сучасні методики судово-експертного дослідження об'єктів будівництва і різних асортиментів товарів 72

народного споживання з метою визначення криміналістичних задач їхньої класифікації та ідентифікації.

Відділ теорії судової експертизи очолює заступник директора інституту І. І. Ясенєв. При відділі працює інформаційно-обчислювальний центр та група програмістів. Останні за завданням співробітників лабораторій розробляють автоматизовані банки даних, інформаційно-пошукові системи, конкретні спеціалізовані робочі місця експертів. Відділ розробляє теоретичні проблеми судової експертизи, забезпечує прогнозами та рекомендаціями наукові лабораторії та впроваджує їх у практику органів попереднього слідства. Помітне місце у роботі відділу відведене профілактичній тематиці, розробці нових видів експертиз, зокрема, складових частин ЕОМ і програмних продуктів.

Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз створена у 1914 р. у вигляді кабінету науково-судової експертизи при прокуророві судової палати за типом діючих Київського та Харківського кабінетів. Відомості про його діяльність в до- радянський період дуже бідні, але можна вважати, що кабінет надавав практичну допомогу органам розслідування і виконував фізико-хімічні, біологічні, фотографічні та почеркознавчі

дослідження.

Активна діяльність кабінету відновилась у радянський час, коли він був перетворений у кабінет науково-судової експертизи, підпорядкований НКЮ України, а його керівником Одеський Губревком призначив професора Макаренка Н. П. (1919—1938 pp.). У 1925 р. кабінет перетворено в інститут науково-судової експертизи, в якому функціонувало чотири відділи: ідентифікації, хімічних, біологічних та фотографічних досліджень.

В інституті працювали відомі вчені судової медицини та юристи Д. Д. Хмиров, Н. С. Матвєєв, В. П. Малицький, О. В. Озецький та ін., справили значний вплив на встановлення судової експертизи та криміналістики, зокрема в галузі балістики (Н. С. Матвєєв), методики розслідування (М. П. Макаренко), дослідженню крові в ультрафіолетових променях (Д. Д. Хмиров).

З 1938—1941 рр. і з 1944—1950 рр. інститутом керував М. А. Кравцов. У 1950 р. Інститут було реорганізовано в Криміналістичну науково-дослідну лабораторію (ОНДКЛ), а з 1964 р. в Одеську науково-дослідну лабораторію судових експертиз

(ОНДЛСЕ), керівником якої була Г. Ф. Маркова (1952—1975 рр.). Лабораторія відповідно виконувала такі самі функції, як і Київський та Харківський інститути для південної зони України.

У лабораторії починали свою наукову діяльність професори Є. В. Додін, І. В. Поетика, доцент Є. М. Бершадський. Зараз лабораторією керує Л. Н. Чорнобай, що зробив вагомий внесок в подальший розвиток та впровадження нових видів судових експертиз, поклав чимало зусиль для обладнання лабораторії

технічними засобами.