<<
>>

Cтадії почеркознавчого дослідження письма

попереднє дослідження - огляд матеріалу, що надійшов на експертизу, фіксація його цілісності, визначення характеру пакування, наявності засвідчених підписів;

роздільне дослідження - визначення кількості зразків, що порівнюються, виділення загальних та індивідуальних ознак в тексті, що досліджується, та зразках, визначення частості їх повторів (стійкості); розроблення ознак тексту документа, що досліджується, та зразків почерку на окремих аркушах (для цього складають таблицю, в першій колонці якої' пишуть літеру (знак), у другій колонці показують цю ж літеру з тими особливостями виконання, які властиві почерку, що представлений на зразках);

порівнювальне дослідження - порівняння розробок ознак почерків, що досліджувались, виділення збіжних та розрізняльних ознак.

Математичними методами підраховують ступінь надійності ознак, що збігаються, і формують ідентифікаційний комплекс, оцінюють його як неповторний, враховуючи розрізняльні ознаки.

Оцінка результатів порівнювального дослідження та формулювання висновків експерта

На цій стадії виявлений та сформований комплекс подібних та розрізняльних ознак зважується й оцінюється з позиції їх індивідуальності та значущості для встановлення тотожності виконавця тексту. На цій оцінці базуються відповіді на питання, що поставлені слідчим.

Авторознавча експертиза допомагає встановити автора - складача документа. Автор і виконавець можуть бути різними особами, тобто документ написано під диктовку або просто переписано, передруковано на друкарській машинці. Виконавця тексту встановлюють за ознаками почерку. Тому для дослідження необхідний зразок почерку - графічне зображення письма. Для встановлення ж саме автора зразок почерку необов'язковий. Автор встановлюється шляхом дослідження ознак письмової мови - стилістичних, лексичних та граматичних - які можуть бути як у рукописному тексті, так і в друкованому або переписаній копії.

Об'єктами авторознавчої експертизи є як рукописні, так і друкарські тексти, копії текстів, одержані друкарським способом. Питання, що вирішуються авторознавчою експертизою:

- визначення автора документа;

-встановлення фактів неідентифікаційного та діагностичного характеру. Методика експертного авторознавчого дослідження заснована на аналізі ознак письмової мови, які відображені в документі, що досліджується. У методиці в комплексі використовуються лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні наукові методи, що дозволяє встановити автора та виконавця, належність кількох документів одному автору, факт нервово-психічного захворювання автора, рівень його грамотності й володіння навиками мови, стать, вік, професію, незвичний стан автора, тобто скласти соціолінгвістичний портрет автора.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме Cтадії почеркознавчого дослідження письма:

  1. У Поняття криміналістичного дослідження і письма
  2. §11. Криміналістичне дослідження письма
  3. Глава 14 СУДОВЕ ПОЧЕРКОЗНАВСТВО (криміналістичне дослідження письма)
  4. Поняття техніко-криміналістичного "'' дослідження документів. Види дослідження
  5. § 2. Ідентифікаційні ознаки письма
  6. § 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
  7. Тест 19. Деловое письмо
  8. Буквенное письмо
  9. 24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
  10. §4. Сліди навичок письма
  11. Воспоминания, дневники, письма
  12. § 5.3. Оптимальный вариант русско-венетского письма
  13. I. Письмо Ф.М. Достоевского к Н.Ф. Федорову*
  14. §8.1. Проблемы развития русско-венетского письма до появления кириллицы