§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку

Почеркознавча експертиза найбільш поширена, вона призначається як у кримінальних, так і в цивільних справах, і вирішує такі завдання:

- ідентифікаційні, які пов'язані зі встановленням конкретного виконавця тексту, підпису, цифрового запису;

- класифікаційні, які пов'язані зі встановленням за почерком деяких якостей чи ознак особи, характерних для певних груп населення (наприклад, стать, вік, рідна мова, професія);

- діагностичні, які пов'язані з розпізнаванням часу та умов виконання конкретного рукопису (документа), а також із визначенням емоційного стану виконавця.

За допомогою діагностичного дослідження експерт вирішує питання:

- придатності графічного матеріалу для ідентифікаційного дослідження;

- виконання тексту зі зміною ознак підпису, з копіюванням, і за яких обставин;

- виконання рукопису одночасно двома особами, в незвичному хворобливому стані, а також скільки часу минуло після виконання рукопису.

Для почеркознавчої експертизи необхідно:

- на вирішення ідентифікаційних завдань - рукописи, документи, що досліджуються, чи спірні; вільні та експериментальні зразки почерку;

- на вирішення класифікаційних і діагностичних завдань - тільки рукописи, що досліджуються.

233

Вільними зразками є рукописи, виконані (складені, написані, видрукувані на друкарській машинці) підозрюваним власноручно та самостійно поза зв'язком із подією, що розслідується.

Експериментальними називають зразки, одержані слідчим у ході розслідування в кримінальній справі. Слідчий відбирає їх згідно із ст. 199 КПК України. Для цього він викликає підозрюваного, обвинуваченого та пропонує йому дати зразки почерку за визначеною методикою, яку вибирає слідчий (наприклад, вибір тексту для письма, письмового приладдя тощо).

Почеркознавче дослідження підписів потребує таких порівняльних зразків:

- вільні зразки підписів - до 10 примірників;

- вільні зразки почерку особи, що перевіряється; -експериментальні зразки почерку особи, що перевіряється, у вигляді

написання прізвища особи, підпис якої досліджується,- в кількості не менше 10-20 примірників. Зразки засвідчуються слідчим.

Зразки, які слідчий відбирає на порівняльне дослідження, повинні відповідати обумовленим вимогам:

1) самостійність виконання, тобто текст має бути написаний, видрукуваний виключно підозрюваним, обвинуваченим;

2) достатня кількість зразків для виявлення і формування комплексу ознак, які характеризуються неповторністю та індивідуальністю;

3) вільні зразки мають бути написані підозрюваним, обвинуваченим у період, найближчий до часу виконання документа, що досліджується. Розрив у часі виконання документа, що досліджується, і зразка повинен бути мінімальним, якщо особа, яку ідентифікують, знаходиться у стадії формування почерку (учень, студент);

4) тематика тексту зразків для дослідження почерку практичного значення не має. Тому бажано, щоб зразки за змістом були різноманітними.

Дослідження стилізованого письма потребує подібних зразків, написаних друкованими літерами, знаками, символами. За змістом деякі зразки повинні повторювати зміст тексту, що досліджується, особливо коли останній має обмежене графічне зображення.

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза, поділяються за трьома групами: ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні.

Ідентифікаційні: ким із числа конкретних осіб виконаний текст, підпис, цифровий запис; виконаний текст та підпис однією особою чи ні?

Класифікаційні: особою якої статі виконаний текст, вік виконавця, соці-; ально-демограсрічна характеристика автора.

Діагностичні: чи придатний текст для ідентифікаційного дослідження, І ганувався текст зі змінами почерку чи ні, з копіюванням, чи в незвичній І " новці, як давно тощо.