Поняття техніко-криміналістичного "'' дослідження документів. Види дослідження
Як відомо, документ (від лат. сіоситепі - повчальний приклад, взірець, доказ) - це матеріальний об'єкт, в якому зафіксовано інформацію про факти, обставини, події, що мають значення для кримінальної справи про злочин.
Документи можуть бути: письмовими, фото-, фоно-, кіно-, відеодокументами та ін. Письмові документи є об'єктами техніко-криміналістичних досліджень. Останнім часом окремі вчені такі дослідження називають "криміналістичне документознавство".Підробка документів порушує нормальну діяльність установ, підприємств, організацій та спричиняє державі, громадськості й окремим громадянам великих збитків. Це означає, що встановлення способу виготовлення документів або наявності в них часткових змін є доволі актуальним і потребує повсякчасного вирішення в усіх сферах суспільного життя, у тому числі при розслідуванні кримінальних та вирішенні цивільних справ.
Коло знань, що становлять сукупність відповідних проблем, утворює предмет судово-технічних досліджень документів, який
111
не має правового змісту. Це, наприклад, система дій щодо встановлення належності речовини, штрихів у документів до певної групи; однорідності письмової маси, якою написані (надруковані тексти документів), установлення виробника тощо.
Отже, до предмета техніко-криміналістичного дослідження документів відносять питання, що вирішуються фахівцями. Це, зокрема:
визначення способу виготовлення документів у цілому чи їх окремих частин;
встановлення способу підроблення документа та початково го його змісту (з багатьох причин документ прочитати неможли во - текст повністю або частково заляпаний чорнилом, змитий, вилинялий, вицвів, утратив первісний, природний колір тощо);
вивчення, обстеження матеріалів, з яких виготовлено доку мент,- папір, тканина, полімерні маси, фарбник, клейкі речовини та ін.;
дослідження відбитків штампів, печаток з метою визначення спеціальних дій або системи дій, які дали можливість нанести їх на досліджуваний документ;
встановлення тотожності відбитків штампів та печаток (іден тифікація);
ідентифікація засобів, що використовуються для виготовлен ня документа - принтерів, друкарських машинок, касових апара тів тощо;
ідентифікація особи за індивідуальною каліграфією, у разі якщо частина тексту документа виконана рукописом;
визначення давності документа (абсолютної, відносної) або його окремих фрагментів.
Питання встановлення оригіналу документа або його підробки не входить до предмета дослідження техніко-криміналістичної експертизи, оскільки вони мають виключно правовий характер.
Визначення першоджерела документа та його підробки вирішується органами досудового слідства та судом.Техніко-криміналістичне дослідження документів може бути проведено за постановою органів дізнання, досудового слідства, прокурора, суду, арбітражу, нотаріату, органів соціального забезпечення.
Документи, які підлягають техніко-криміналістичному дослідженню, переважно є речовими доказами. Це потребує при користуванні ними дотримування певних правил:
забороняється за тих чи інших обставин підшивати докумен ти (давні, цінні, історично важливі, рідкісні тощо);
забороняється на документах робити надписи, помітки, пе регинати їх або фіксувати за допомогою клейких речовин, метале вих чи інших матеріалів;
зберігати документи, що втратили свої попередні власти вості, потрібно, розмістивши їх між двома шарами прозорого ма теріалу на зразок файла;
зберігати документи від вологи, світла, фізичного, хімічного впливу;
брати документ потрібно так, щоб не залишити на ньому слі дів пальців рук, а також не пошкодити ймовірно наявних слідів;
забороняється надавати експертові документи не в тому ста ні й вигляді, в якому вони були вилучені;
документи мають бути вміщені в конверт (конверти), який перед цим потрібно вшити в кримінальну справу і пронумерувати, про що зазначити в реєстрі матеріалів на початку справи. Напри клад: 121 - конверт 1 (лист Петренка В. О. від 25 жовтня 1942 р. на шести аркушах); 129 - конверт 2 (три довідки на ім'я Калюж ної Л. П. видані Рубано-Містською сільською радою, Лисянсько- го р-ну Черкаської області 28 червня 1988 р., 13 вересня 1989 р., 22 листопада 1990 р.).
Якщо документи були об'єктами злочинних дій, то при вилученні їх перш за все необхідно оглянути. Кожний документ як офіційний діловий папір повинен мати встановлені державним стандартом реквізити: відтиски штампів, печаток, фотокартки, захисну сітку, номер, серію тощо.
Відомо, що огляд документа - слідча дія, яка полягає у вивченні та дослідженні офіційних, ділових паперів з метою виявлення і фіксації тих ознак, що надають їм виразу речових доказів, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин.
Огляд документів можна поділити на декілька етапів.
Однак традиційно склалося так, що при огляді документа виділяють два основних періоди. Перший період охоплює встановлення наявності співвідношення документа і певної події. Викладена в документі інформація відповідає дійсному стану речей і є правдивою. На першому етапі огляду документа можуть бути виявлені ознаки інтелектуального змісту, що свідчать про його підроблення. Другий етап слідчого огляду документа характеризується виявленням ознак матеріального змісту. При цьому слідчий має використовувати візуальні та технічні методи. При цьому важливе значення мають основа документа (папір, тканина, полімерні матеріали і т. ін.) та засоби письма - різні фарбники.Результати огляду документа фіксуються у протоколі відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.