§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
Зовнішній вигляд (зовнішність) людини здавна використовується під час упізнання та кримінальної реєстрації злочинців. Зовнішність людини залишається відносно незмінною протягом всього її життя.
Ознаки, які характеризують зовнішню будову людини, називаються ознаками зовнішності. У кожної людини зовнішній вигляд є суто індивідуальний і має здатність відображатися в матеріальних слідах та пам'яті людини у вигляді уявних образів. Ознаки зовнішності складають основу криміналістичного дослідження під час вирішення ідентифікаційних та діагностичних завдань.Вчення про ознаки зовнішності людини, про їх матеріальні та ідеальні відображення, пр9 методи та засоби їх фіксації й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають криміналістичною габітологією або габітоскопією. Термін «габітоскопія» (лат. паЬіІІІз -зовнішність, зкорео - розглядати) введений у криміналістику В. 0. Снєтковим.
Ознака - це характеристика, відмітна риса об'єкта. У габітології ознака характеризує зовнішність людини в цілому або окремі її елементи (зріст, ніс, очі, волосся тощо). Ознаки зовнішності поділяють на власні та супутні.
Власні - це елементи і ознаки зовнішності людини, що проявляються у процесі її життєдіяльності, які поділяються на: загальнофізірлогічні, анатомічні та функціональні (за Е. І. Зуєвим); на загапьнофізичні, анатомо-морфологічні та функціональні (за Ю. П. Дубягіним); на анатомічні та функціональні (за І. Ф. Пантелєєвим). Власні ознаки також можуть виступати у вигляді особливих прикмет та помітних ознак.
Супутні ознаки зовнішності - це особливості одягу, предметів-прикрас, утилітарних предметів (тростинка, парасолька).
Загальнофізичні ознаки. В основу цих ознак покладені загальні біологічні, соціально-територіальні та популяційні особливості людини.
До них на3 лежать загальнофізичні - ознаки статі, віку та демографічні ознаки, що харак-, теризують певну расу, національність, народність, етнічну групу або іншу популяцію, що мешкає на певній території.Анатомічні (анатомо-морфологічні, статичні) ознаки - це вості зовнішньої будови тіла та скелета людини. Ознаки, які підлягають І та дослідженню, інколи називають елементами зовнішності. Індивідуаль зовнішнього вигляду проявляється насамперед у неповторній сукут форм, розмірів та особливостей частин тіла. Ці ознаки є відносно стали особливо ознаки обличчя, що мають близько розташовану кістково-хряи основу. Внаслідок цього анатомічні ознаки відіграють важливу роль у пр
236
впізнання та ототожнення особи. До анатомічних ознак належать зріст, загальна будова тіла, форма голови, лоба, брів, носа, губ, рота; вид та колір волосся, обличчя, носа та інших частин тіла.
Функціональні (динамічні) ознаки є загальними і характеризують людину як живу динамічну систему. Функціональні ознаки проявляються у русі та Іншій життєдіяльності людини. До функціональних ознак належать хода, міміка, жестикуляція, мова та голос, навики поведінки, злочинної професійної діяльності (спосіб злому, відчинення замків, проникнення в сховище, вчинення убивства).
Особливі прикмети - це різні анатомічні або функціональні аномалії організму людини (І. Ф. Пантелєєв), що рідко зустрічаються та відзначаються високою стійкістю. Ю. П. Дубягін визначає особливі прикмети як особливості зовнішності, що рідко зустрічаються та різко виділяють одну людину від інших внаслідок своєї неповторності та незвичності. До них належать невідповідності розміру окремих частин тіла (рук, ніг, голови, носа, вух та ін.); кольорові аномалії, тілесні нарости, шрами, татуювання, викривлення хребта, горб, родимки, бородавки, особливості ходи, жестикуляції, мови, голосу тощо.
Особливі прикмети у свою чергу можуть бути помітними, тобто такими, що очевидно спостерігаються, кидаються в очі. Тобто помітні ознаки - це особливі прикмети, які розташовані на відкритих частинах тіла та привертають увагу з першого погляду своєю незвичайністю (форма, розмір, колір). Помітні ознаки дозволяють одразу ж виділити окрему особу із групи людей.
І. Ф. Пантелєєв особливі прикмети та помітні ознаки поділяє на анатомічні (статичні) та функціональні (динамічні).
Супутні ознаки - це предмети одежі, що знаходяться у постійному користуванні особи в момент її відображення як то: куртка, піджак, брюки, сукня, головний убір, взуття; а також різні носильні речі- портфель, дипломат, парасолька, сумка, годинник, окуляри, сережки, персні, запальнички, слухові апарати тощо.
Ці ознаки також індивідуалізують зовнішній вигляд особи але їх ідентифікаційна значущість є менш суттєвою, так як вони можуть бути змінені.