ПЕРВІСНІ ФОРМИ ВШАНОВУВАННЯ НАДПРИРОД­НИХ СИЛ

- Первісна магія

- Тотемізм

- Фетишизм

-Анімізм

В усі часи свого існування релігія була певним відображення наявних суспільних відносин, певного розуміння світу. Первісним формам мислення не було властиве відокремлення людського від природного.

Питання про природу релігії неможливо відділити від вивчення її конкретних ранніх форм.

Спочатку виникла магія, і первісна людина з допомогою особли­вої, магічної сили намагалася вплинути на природний стан речей.

Магія є вірою в існування надприродних засобів впливу на природу чи на людину. Магічні дії можуть бути різноманітними. Це- мисливські танці, заклинання, певні маніпуляції. Магія поділяється на окремі види залежно від мети, що ставиться перед обрядами. Розріз­няють лікувальну, шкідницьку, військову, охоронну, виробничу магію.

Магічна теорія. В етнографічних дослідженнях англійського релігієзнавця Джеймса Фрезера (1854 - 1941), автора популярного дослідження «Золота гілка» (1890), висунуто магічну теорію похо­дження релігії, згідно з якою походження релігії зв’язується з магією.

Фрезер досліджував магію з позицій еволюціонізму. Ввів у нау­ковий обіг класифікацію магічних обрядів і дій на наслідувальну (го­меопатичну), заразливу (контрагіозну) і часткову (парціональну) магію.

Коли людина переконалася у неспроможності магії, то зробила висновок про наявність у природі таємних сил і свою залежність від них. Так виникла релігія. Але й вона виявилася безсилою у боротьбі людини з природою. Годі настає третій етап духовного розвитку людства - етап панування науки. За Фрезером, магія, релігія і наука рівноправні, є ланками єдиного ланцюга. Насправді це різні галузі мислення і діяльності людей.

Дослідження Фрезера відзначаються фундаментальністю і залученням багатого фактичного матеріалу.

Елементи магії є в сучасних світових релігіях. Вона також існує як саимостійний релігійний феномен.

Тотемізм. Особливий вплив на свідомість первісної людини має те, що поряд з нею на землі є й інші живі істоти - рослини і тварини. І ця подібність живих істот до людини породила уявлення, що всі вони об’єднані родинним зв’язком. Інколи племінний бог набуває рис звіра, рідше - рослини.

Віра в те, що людина та її рід-плем’я мають рослинного чи тваринного предка, називається тотемізмом (від слова індіанського племені алгонкінів, що означало його рід-тотем). Віра в перевтілення - здатність людини за допомогою чар перетворитися на вовка чи лисицю-теж пов’язана зі старовинним тотемізмом. Часто м’ясо звіра- тотема заборонялося вживати в їжу (табу).

Первісні культи природи. Вони якраз і покликані встановити вшанування різноманітних матеріальних сил природи.

Зрозуміло, що земля, яка таємниче оновлює щовесни своє зелене вбрання і породжує безліч рослин, придатних для їжі, була одним із предметів обожнення. Особливо це спостерігалось у тих народів, які рано перейшли від збирання рослин до землеробства.

Землеробський культ широко представлений у сучасних релігіях.

Архаїчна свідомість обожнює гори, що тягнуться до неба, або рівнини чи невисокі пагорби. У найдавніших слов’ян особливо шанувалися гори, вершини яких не були вкриті рослинністю. Вважалося, що там живуть нелюдські сили.

Обожнюється часом і вода, без якої неможливе життя. Річки й моря населялися в уявленні первісної людини загадковими істотами, які найчастіше є ворожими людині, хоч можуть інколи допомогти їй. Водою лікували й очищали.

Небеса, які темні вночі й спалахують сонячним диском уранці, якими рухаються світила, були з найдавніших часів об’єктом обожнення.

З ускладненням суспільного житі я й формуванням різних племен га племінних союзів виникаю ть культи вождів, які уособлюють в очах одноплемінників надлюдину, котра буцімто може спілкуватися з богами й духами.

Фетишизм. Слово «фетиш» означає талісман, амулет. Найчас­тіше фетишизмом називають віру в чарівну силу якогось предмета. Це може бути, наприклад, амулет проти лихого ока, який носять на шиї (камінь тощо), або ж дерев’яна фігурка людини.

Фетишами були і предмети, виготовлені руками людини. Тому, крім грубих і необроблених фетишів, відомо багато різноманітних оброблених предметів, які стали фетишами.

Анімізм. Цим словом дослідники визначали віру первісної людини в існування якихось духовних «двійників» будь-якої речі. Воно походить від лат. anima - душа.

Відповідно обожнювалися й померлі родичі, предки, що відійшли в інший світ. Це спостерігається в культурі усіх народів.

В анімізмі здійснюється подальше подвоєння світу: світ реальних об’єктів доповнюється світом духовного буття.

Анімістична теорія. Класик цієї школи англійський етнограф, релігієзнавець, засновник еволюціоністської концепції розвитку культури Едуард Тайлор ( Гейлор), автор відомої праці «Первісна культура» (1871) є творцем анімістичної теорії походження релігії. На його думку, релігія почалася з віри в д у х і в і душу. Він назвав цю віру анімізмом, а релігія була створена мислячими людьми первісного суспільства - філософами-дикунами - на основі їхніх уявлень про психічні явища (сон, непритомність, галюцинації і, нарешті, смерть).

Англійський філософ і соціолог Г. Спенсер виводить походження анімізму з ідеї «двійника»: первісна людина бачила свого двійника чи двійника іншої людини у сні або у мареннях, і в неї виникала думка про подвійну сутність людини.

Французький етнограф, соціолог і релігієзнавець Люсьєн Леві- Брюль розвинув оригінальну концепцію духовності первісної людини як комплексу мислення, що мало колективний характер і формувалося первісним соціальним середовищем. Головними елементами цього комплексу вважав мову, мораль і релігію.

Л. Леві-Брюль вивчав особливості мислення первісної людини і дійшов висновку, що у первісних людей існувало дилогічне мислення, основане на афектах і відчутті співпричетності («містична парти- ципація»), що й обумовило створення понять, які не вкладаються у логіку людського мислення. Воно живилося містикою та афективними уявленнями про надприродне як цілком реальне.

Уявлення філософа про релігію як продукт дологічного мислення суперечили реалістичному поясненню самого релігійного процесу, історії релігії в цілому. В подальшій науковій діяльності Леві-Брюль відмовився від концепції дологічного періоду в історії людського мислення. Про це свідчать його праці: « Мислительні функції в первісних суспільствах» (1922), «Первісне мислення» (1935) та ін.

Німецький історик-соціолог Г. Кунов (1862-1936) вважав, що анімізм виник завдяки прагненню первісної людини до самопізнання у філософському самозаглибленні.

Теорія аніматизму. На противагу анімістичній теорії походження релігії виникла теорія а н і м а т и з м у, яку розробляли видатні етнографи Л. Штеренберг (1861-1927), В. Богораз (1865-1936). Всезагальне одухотворення речей всієї природи стало основою для первісних релігійних уявлень - така позиція представників аніматичної теорії.

Критичне ставлення до анімізму висловлене і в концепції преанімізму, яку розробив англійський вчений Р. Маретт (1866-1943). Виняткового значення у виникненні релігії він надавав вірі в силу, позбавлену індивідуальності і фізичних властивостей, яка не пов’язана з тілами, але проявляється в них. Ця віра передувала анімізмові, на думку Маретга. Прихильники преанімізму підкреслю­вали вирішальну роль емоцій у виникненні релігійних вірувань.

Анімістична теорія спонукала до високої оцінки розумових здібностей первісної людини.

Шаманізм. Це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).

У народів Азії, Австралії та де зберігаються залишки первісного суспільсива дотепер. У всіх сучасних релігіях

сійна каста служителів культу, і уявлення про те, що священники перебувають в особливих стосунках із «світом духів», і те, що головні представники надприродного світу чоловічої статі. До залишків шаманізму належать також елементи екзальтації у деяких сучасних релігійних сектах.

Міф і ритуал. На світанку зародження суспільства людина відображала дійсність у міфах (з грецьк. «розповіді») - оповіданнях і іро богів, героїв, демонів, духів тощо. В цих творах, які передавалися з покоління у покоління, відображалися фантастичні уявлення людей про світ, природу, буття.

Французький філософ К. Лсві-Стросс вважав, що мислення відсталих народів особливе, воно не знає логіки й виливається у форми, близькі до поетичних образів. Це - міфологічне мислення.

Навколишній світ уявлявся первісній людині значною мірою однорідним, вона не усвідомлювала повністю своєї особливості і не відокремлювала себе від природи. Дуже часто людські якості переносилися на оточуючий світ, і навпаки, властивості та об’єкти космосу проектувались на тіло людини.

Усі зазначені форми первісної релігії властиві родоплеменному суспільству на різних стадіях його розвитку. Між ними важко встановити ієрархічний зв’язок. У відомих нам міфологічних системах тотемізм, фетишизм та анімізм існують синхронно.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ПОЛІТЕЇЗМ - уявлення про існування кількох або багатьох богів та поклоніння їм.

МОНОТЕЇЗМ-форма вірувань і культу, що полягає у поклонінні єдиному Богу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ 1 ЗАПИТАННЯ

- Як зрозуміти поняття «одвічність релігії» і як воно спів­відноситься з поняттям «історичні форми релігії»?

- Як Ви розумієте проблему класифікації релігій?

- Які умови сприяли появі первісних релігійних вірувань?

- Проаналізуйте основні етапи розвитку первісних вірувань.

- Охарактеризуйте основні форми первісних вірувань.

- Чи збереглися залишки первісних вірувань у віроповчальному елементі сучасних релігій?

- Яку роль відіграла магія в появі і розвитку релігійного культу?

- Проаналізуйте, яка роль міфу у створенні релігійної картини світу.

- Якої еволюції зазнала ідея надприродного в процесі розвитку релігійних вірувань?

- Етнонаціональні релігії - це...

а) релігії, що досліджують розуміння смислу релігійного вира­ження конкретної людини на основі її інтуїції, особистих відчуттів 1 бачень;

б) розділ релігієзнавства, що вивчає місце і роль етнічного та релігійного компонентів у житті певного народу, нації;

в) релігії, чия поява і функціонування, межі поширення та основні символи пов’язані з певною етнонаціональною спільнотою.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Проблема походження релігії в працях відомих вчених (за вибором).

2. Співвідношення гносеологічних і соціальних передумов у виникненні первісних вірувань.

3. Етапи розвитку первісних вірувань.

4. Місце віри в надприродне в структурі релігійної свідомості.

ЛІТЕРАТУРА

Академічне релігієзнавство. І Іідручник. / А. Колодний. — К., 2000. -С. 325-342.

Васильєв Л.С. История религий Востока. - М., 1983.

Крывелев А.И. История религии: Очерки в 2-хт. - М., 1976.

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. - М., 1930. Леви-Стросс К. Структура мифов // Вопросы философии. - 1970.

-№7.

Лосев А.Ф. Диалектика мифа. И А.Ф. Лосев. Из ранних произведений. - М., 1990.

Тайлор Э.Б. Первобытная культура. - М., 1989.

Токарев С.А. Религия в истории народов мира. М., 1976.

Филипрович Л.Етнологія релігії. - К., 2000.

Фрезер Дж. Первобытная культура. - М., 1989.

Фрезер Дж. Золотая ветвь. - М., 1983.

Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. - М., 1978.