Управлінський облік як джерело інформації про витрати і результати
Діяльність підприємств із різними формами власності в умовах вільного ціноутворення і самостійного планування під впливом конкуренції змінює цільову орієнтацію всієї системи бухгалтерського обліку.
Ведучою функцією стає формування інформаційно-аналітичної бази прийняття управлінських рішень, а не просто облік тих чи інших здійснених господарських операцій.Інформаційне забезпечення процесу управління включає бухгалтерську, статистичну звітність, оперативні дані, різні неформалізовані зведення, не відбивані в обліку. Характер, обсяг, і вірогідність інформації формуються під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.
Зовнішні фактори відбивають вплив зовнішнього середовища і виявляються в інформаційній взаємодії підприємства з органами державного управління, податковою інспекцією, фінансово-кредитними установами, постачальниками матеріально- енергетичних ресурсів, споживачами продукції. Вплив підприємства на ці фактори обмежено, але вони враховуються при прийнятті управлінських рішень.
Внутрішні фактори виявляються в процесі установлення взаємин між структурними підрозділами підприємства з приводу виконання головної мети і включають стан його виробничо-фінансових активів, ефективність використання наявних ресурсів і рівень витрат виробництва. Ці дані формуються в різних підсистемах, але реєструються в підсистемі бухгалтерського обліку. Однак безпосереднє використання даних бухгалтерського обліку для цілей управління утруднено. Інформаційні потреби і запити керівників і менеджерів не завжди можуть бути задоволені по наступним причинам:
-складність розуміння економічного змісту статей і форм бухгалтерської звітності, їхнього взаємозв’язку;
- ретроспективний характер ведення бухгалтерського обліку;
- необхідність формування інформації з різним рівнем узагальнення в залежності від рівня управління.
Необхідність рішення зазначених проблем призвела до відносного відокремлення, поділу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський облік.
Існують різні визначення управлінського обліку. Найбільш повним можна вважати визначення Пашигоревої Г.І. [28], яка розглядає управлінський облік як інформаційно-обчислювальну систему, що поєднує сукупність форм і методів планування, обліку, контролю й аналізу, спрямовану на формування альтернативних варіантів функціонування підприємства і призначену для інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.
На підприємстві організуються і функціонують три види обліку - бухгалтерський (фінансовий), управлінський і податковий. Між ними багато загального, оскільки усі вони використовують інформацію єдиної облікової системи підприємства. Однак маються й істотні розходження.
Фінансовий облік - це облік офіційний, порядок ведення якого регулюється державою. Фінансова звітність складається по стандартних формах однакових для підприємств усіх форм власності і підпорядкованості. Вона призначена для користувачів поза підприємством. Як правило, документи фінансової звітності представляються в органи податкової інспекції, використовуються банком для оцінки кредитоспроможності позичальника, є об’єктом аудиторської перевірки, можуть бути опубліковані.
Управлінський облік - це облік, здійснюваний з розсуду керівництва. Стандартних форм і норм складання немає. Періодичність представлення облікової інформації визначається підприємством самостійно. Управлінський облік необхідний керівництву, фахівцям підприємства для прийняття управлінських рішень, оперативного реагування на умови виробництва, що змінюються, його матеріали можуть складати комерційну таємницю. Головна вимога простота і зручність користування.
У фінансовому обліку активи балансу визначаються як сума розміщених фінансових джерел - власного капіталу і зобов’язань. В управлінському обліку співвідношення елементів балансу повинні інформувати підготовлених користувачів про диспропорції капіталу, що впливають на ліквідність і платоспроможність підприємства.
Дані бухгалтерського фінансового обліку носять «історичний» характер, тобто інформація відбиває результат здійснення відповідних господарських операцій.
Метою управлінського обліку є вироблення рекомендацій на майбутнє на основі аналізу явищ, яки мали місце у минулому. Оскільки фінансовий облік описує операції, що вже мали місце, а головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій, то в реалізації функції обліку необхідно виділяти бухгалтера-реєстратора (збір інформації про факти здійснення господарських ситуацій) і бухгалтера-аналітика, що виявляє причини відхилень від норм і фактори впливу.Для узагальнення господарських процесів у фінансовому обліку застосовуються грошові вимірники, вони є універсальними, виражаються в національній валюті. Фахівці з управлінського обліку у своїй роботі користаються усіма видами вимірників: натуральними, трудовими, грошовими.
Для фінансової звітності встановлені строго визначені терміни (квартал, рік). Така звітність не дає можливості оцінювати й аналізувати діяльність окремих підрозділів і оперативно впливати на відхилення від запланованих параметрів.
В управлінському обліку деталізована звітна інформація, оформляється якнайчастіше. Термін представлення таких звітів установлюється безпосередньо керівництвом підприємства, як правило, це тиждень, декада, місяць.
У бухгалтерському (фінансовому) обліку потрібно максимальна точність при складанні звітів, в управлінському обліку вимоги до точності послабляються, але головною вимогою стає швидкість одержання і предоставления інформації, що має зразкові, приблизні оцінки.
Фінансовий облік розглядає як об'єкт обліку організацію в цілому. Об'єктами управлінського обліку служать підрозділу, виділені по окремих виробництвах, видам діяльності, центрам відповідальності, центрам витрат по послугах і виробам. Ними можуть бути підприємство в цілому, окремі цехи, ділянки, відділи і т.д.
2.3.