ФАКТОРИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ

Для цього СОР містить фактори оцінки ризиків:

Загальні фактори є найбільш важливими.

Специфічні фактори подані в табличному вигляді, де кожне пи-

тання розкривається у трьох можливих варіантах оцінки. Вони сфор-

мульовані в межах загальних, однак структуровані за складовими оцінки.

Інспектори НБУ повинні оцінити профіль ризику банку за чотирма складовими:

• кількість ризику;

• якість системи управління ризиком;

• сукупний ризик;

• напрямок зміни ризику.

Для ризиків, які не піддаються кількісній оцінці, оцінюються тільки дві складові: сукупний ризик; напрямок зміни ризику.

Кількість ризику повинна оцінюватися без врахування якості йо- го управління – це просто констатація факту наявності чи відсутності ризику втрати капіталу банку чи його надходжень. Кількість ризику оцінюється за закритою шкалою:

• незначна;

• помірна;

• значна.

Оцінці підлягає кожен фактор окремо та вся категорія ризику вза-

галі.

Оцінка кількості ризику для цілей СОР базується як на кількісних

методах оцінки ризику, так і на суб’єктивному вираженні інспектора.

Для оцінки якості управління ризиком використовуються специ- фічні фактори оцінки, які повинні вказати, наскільки адекватними та надійними є системи та інструменти банку, що використовуються для управління ризиком. Оцінка якості управління робиться у порівнянні із кількістю ризику.

Якість системи управління ризиком оцінюється також за закри-

тою трирівневою шкалою:

• висока;

• потребує вдосконалення;

• низька.

У разі, якщо на основі оцінки окремих специфічних факторів ін- спектори вагаються щодо оцінки всієї категорії ризику, то вони мо- жуть додатково використовувати власні специфічні фактори оцінки в межах загальних оціночних факторів. На основі здобутих оцінок кі- лькості ризику та якості системи його управління в межах кожної ка- тегорії ризику інспектор повинен дійти висновку щодо його сукупної оцінки та напряму зміни в майбутньому.

Сукупний ризик оцінюється за закритою трирівневою шкалою:

• низький;

• помірний;

• високий.

Інспектор як виняток може використати свою суб’єктивну думку та виставити оцінку, яка різниться від тої, що запропонована в матри-

ці. З цього приводу для зміни базового варіанта оцінки сукупного

ризику (як у бік покращення, так і в бік погіршення) інспектор пови-

нен мати підстави і задокументувати їх.

Напрямок зміни ризику оцінюється за закритою трирівневою шкалою:

• такий, що зменшується;

• стабільний;

• зростаючий.

Оскільки напрямок зміни ризику є досить суб’єктивним показни- ком, власна думка інспектора не тільки допускається, але і рекоменду- ється. Оцінка напрямку зміни ризику є дуже важливою для процесу вироблення стратегії нагляду за банком.

Таким чином, кожна категорія ризику, яка піддається кількісній

оцінці, повинна бути оцінена за чотирма складовими:

• кількістю ризику;

• якістю системи управління ризиком;

• сукупним ризиком;

• напрямком зміни ризику.

Матриця визначення сукупного ризику

Таблиця 5.2

Якість управління ризиком Кількість ризику Низька Помірна Висока

Висока Низький сукупний ризик Низький сукупний ризик Помірний сукупний ризик Потребує вдосконалення Низький сукупний ризик Помірний сукупний ризик Високий сукупний ризик

Низька Помірний сукупний ризик Високий сукупний ризик Високий сукупний ризик

…