КАРКАСНЕ ТА ОБ’ЄМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

Раніше системи автоматизації проектування являли собою автоматизовані креслярскі дошки, призначені для роботи з двомірним зображенням. Оператори могли використовувати ці графічні системи для розробки лінійного креслення з подальшим виводом високоякісного зображення на папері.

Але у таких систем був один суттєвий недолік. Отримані креслення зображували трьохмірні об’єкти в лінійному прос­торі і тому для тих, хто хотів з ними розібратись необхідно, було самому відновлювати трьохмірний образ, об’єкту по його двомірному представленню.

Сучасні САПР мають можливість подавати об’єкт проектування в трьох вимірах. ЕОМ дає можливість відтворювати ортогональні проекції об’єкта, креслення в перспективі і зоб­раження в збільшеному масштабі.

Каркасне моделювання.

В більшості сучасних графічних систем реалізується кар­касне моделювання. При побудові каркасної моделі ребра об’єкта моделювання зображуються лініями. Для об’єктів, які мають кри­волінійні поверхні, можуть додаватись контурні лінії, що відповідають контурам об’єкту. Зображення об’єкту в данному ви­падку нагадує дротяний каркас, що й найшло відображення в назві цього типу моделей.

Каркасним моделям притаманний цілий ряд обмежень, які .особливо яскраво проявляються в випадку трьохмірних об’єктів, оскільки досить часто каркасні моделі повністю адекватні двомірному поданню.

Монолітні моделі.

Кроком вперед в порівнянні з каркасними моделями як по відношенню до реалістичності (з точки зору користувача), так і опису в ЕОМ являється метод конструювання монолітних (об'єм­них) моделей. В цьому методі моделі подаються користувачу в вигляді об’єднаного тіла, де ризик помилитися при інтерпретації зображення зведений до нуля. Якщо зображення кольорове, то во­но стає дуже реалістичним.

На сьогоднішній день розроблено два основні принципи об’ємного моделювання:

1. Каркасна об’ємна геометрія ( С-представлення ), яка також, називається методом конструювання з стандартних блоків.

Граничне-представлення ( В-представлення ).

С- представлення дозволяє користувачу будувати модель з об’ємних графічних примітивів, наприклад з прямокутних блоків, кубів, сфер та пірамід.

Для В-представлення необхідно, щоб користувач намалював на екрані електронно-променевої трубки з допомогою елек­тронного планшета з пером або другого аналогічного пристрою контури або границі об’єкту проектування. Доведення моделі до необхідної форми проводиться з допомогою різних перетворень.

Кожна з наведених систем має свої недоліки та позитивні якості. Каркасна об’ємна геометрія чудово працює з об’єктами, що піддаються розбиттю на стандартні примітиви, а граничне представлення спрацьовує при необхідності представлення складних незвичайних форм об’єкта проектування.

Більшість існуючих на сьогоднішній час САПРів дають ши­рокі можливості для розробки конструкторських креслень. До таких можливостей можна включити:

1. Автоматичне замальовування поверхонь при побудові каркасних моделей.

2. Нанесення текстових надписів на креслення. При цьому звичайно існує можливість зміни розміру та гарнітури шрифту.

3. Напівавтоматичне проставлення розмірів. Необхідні роз­міри можуть братись з бази даних, наприклад, різні типи допусків, англійська або міжна­родна система розмірів, лінійні або кутові позначення .

4. Автоматичне, формуванню переліків деталей для складання.