2.4. Експеримент, моделювання і реконструкція, загальнонаукові засоби одержання інформації в ході слідчого експерименту

Експеримент — один з найбільш поширених загальних методів пізнання в науці і практиці. Механізм виникнення і сутність взаємодій, що приводять до утворення слідів, не завжди лежать на поверхні.

Таким чином, експериментальний метод — це загальний метод пізнання теорії і практики (І.О. Андрєєв), сутністю якого є відтворення досліджуваної події (явища) шляхом постановки дослідів у штучно створених і керованих спеціальних умовах. Тому в експериментах для провадження дослідних дій використовуються ті ж об'єкти (люди, предмети, ділянки місцевості, тварини) і лише у виняткових випадках їх заміняють копіями. Досліди проводяться в тих же умовах, Іноді обов'язково на тому ж місці за участю тих же осіб, чиї дії перевіряються'.

' Зрозуміло, що дослідні дії не призводять до вчинення нового злочину, хоча іноді вони пов'язані з заподіянням матеріальних збитків, як цс трапляється, наприклад, при експериментальному дослідженні технічних виробів на міцність.

Моделювання — це загальний метод наукового пізнання (І.Д. Андрєєв, О.В. Вєніков), використовуваний для вирішення теоретичних і практичних завдань у різних галузях знань. В основі цього методу лежить теорія подібності, що дозволяє розкрити зв'язки якісних і кількісних сторін у явищах однакової фізичної природи.

Розрізняють уявне і матеріальне моделювання, відповідно і моделі — уявні і матеріальні (фізичні). Уявна модель — це суб'єктивний образ, призначений для абстрактного дослідження логічними методами пізнання. Матеріальна модель — це система реальних предметів, використовувана для дослідження подій, явищ, об'єктів.

Моделювання може бути повним, наближеним, натурним, фізичним, математичним.

Важливою властивістю моделі є її подібність оригіналу за фізичними характеристиками. У криміналістиці це означає, що для виготовлення моделі використовується матеріал, який має такі ж властивості і якості, що перевіряються на моделі. Тому використовувані в слідчих діях моделі повинні бути виготовлені тільки з того самого матеріалу, що і справжні об'єкти.

Подібними повинні бути вимоги до тимчасових, а також ситуаційних чинників. Так, для провадження експерименту на можливість чути обирається такий же час доби, при якому відбувалася подія, що перевіряється. Встановлення можливості спостерігати подію вимагає проведення експерименту на тому самому місці.

Звідси модель — результат діяльності власне моделювання. Це створена конструкція, на якій перевіряються конкретні закономірності. Тому конструювання моделі і проведення дослідження на ній — це два самостійних процеси, які слід розрізняти.

Реконструкція — відтворення, відновлення матеріальної обстановки або предметів за раніше відомою інформацією. Джерелами інформації для реконструкції є люди: свідки, потерпілі, обвинувачені, а також речі — різні матеріальні сліди, що відобразили подію злочину. Тому реконструкцію можна здійснювати: а) за матеріалами справи, використовуючи, наприклад, протокол огляду, фотознімки і т. ін.; б) за ідеальними відображеннями, по пам'яті.

Сутність реконструкції як діяльності полягає у відновленні об'єкта, що раніше існував, для цілей наукового і практичного пізнання. Реконструкція є схожою з моделюванням, оскільки відтворений предмет або система предметів становлять натурну модель, а самий процес — моделювання. Однак це лише зовнішня схожість. Реконструйована модель — це натуральна копія реального об'єкта, виготовлена в масштабі один до одного. Саме в слідчих діях частіше за все використовуються моделі в натуральну величину. Виготовлений в ході моделювання предмет — це модель також реального об'єкта, але побудована з дотриманням принципів подібності.

Реконструкції властива мета діяльності, вона дозволяє одержувати інформацію від людини, поінформованої про обставини, що цікавлять слідство. Дійсно, коли потерпілий відновлює картину місця події, він розкриває зміст уявного способу в речовому відтворенні і, таким чином, здійснює його «матеріалізацію». Суб'єктом реконструкції в цьому разі є тільки очевидець події (свідок, потерпілий, обвинувачений), що виявив бажання відновити обстановку події в ході слідчої дії.

Реконструкція .,мійснюється слідчим у ході слідчої дії або фахівцем при провадженні судової експертизи. Тому реконструкція тут виступає як прийом слідчої дії і може являти собою метод наукового дослідження, наприклад, відновлення особи по черепу (М.М. Герасимов).

Таким чином, реконструкція — це прийом наукового і практичного дослідження, що являє собою натурне відтворення об'єктів, які раніше існували, та їх систем за матеріальними і ідеальними відображеннями.