Торгівля товарами

Перші шість ЄУ забезпечують вільну торгівлю промисловими товарами (впродовж розбитих на етапи десяти років) і взаємні поступки у галузі сільського господарства1. На противагу цьому між ЄС і будь-якою ННД свобода торгівлі перебуває лише у зародковому стані.

На даний час для режиму найбільшого сприяння існують стандартні застереження. Митні союзи або угоди про вільну

торгівлю1 і сприятливий режим для країн, що розвиваються (як дозволені ГАТТ для ЄС генеральні тарифні преференції), становлять виняток з цього режиму2. До кінця 1998 р. (або поки країни ННД не приєдналися до ГАТТ), вони можуть відступати від цього режиму у спільних угодах3.

У стосунках між ЄС та ННД буде також застосовуватися ряд інших норм ГАТТ, а саме: статті щодо внутрішнього оподаткування, свободи транзиту товарів, оцінки розміру мита, митних зборів, позначок про походження виробів та опублікування торгових правил4. У цих угодах можуть використовуватися формулювання зі статей ГАТТ стосовно фіскальної дискримінації, запобіжних заходів та винятків5. Дійсно, ці умови є копією статей Договору ЄС і є типовими включеннями до торговельних угод ЄС. Проте у декларціях зазначалось, що положення щодо запобіжних заходів не є положеннями ГАТТ (очевидно, щоб звільнити сторони від обмежень, накладених угодою про гарантії згідно уругвайського раунду переговорів)6, а заборона на кількісні обмеження не стосується заходів, що мають еквівалентний ефект7.

1 Ст.7-36 (ЄУ).

Ст.З-біс (УПС), ст.З (УПС з Росією). Майбутні переговори з Україною, Білоруссю і Молдовою повинні стосуватися тільки свободи торгівлі товарами і розробки положень про конкуренцію, що розглядається в цьому тексті, тоді як наступні переговори з Росією мають також охоплювати сфери послуг, облаштування і рух капіталів. Ст.14 азійських УПС передбачає, що сторони повинні "розглядати розвиток" торгівлі товарами "залежно від обставин", без жодних згадувань часових орієнтирів і кінцевої мети. ЄС погодився вставити "застереження" 1988 р. тільки за наполегливою вимогою Росії (пізніше — інших європейських держав). Тобто це означає, що ЄС не дуже зацікавлений цією ідеєю. Див. Bulletin EU, 3/93, с.61 та Bulletin EU, 1-2/94, с.76 і 3/94, с.72.

3 Ст.8 (1) (УПС), ст. 10(1)(УПС з Росією). Для Росії, Білорусі та України режим найбільшого сприяння у торгівлі надається без посилань на статті ГАТТ, але він стосується мита та митних процедур, податків, оплати, розподілу та транспортування товарів. Ці зобов'язання є подібними (але не ідентичними) до ГАТТ, ст.І(1). До грудня 1994 р. усі ННД (крім Таджикистану) мали статус спостерігача в ГАТТ. Росія, Україна та Узбекистан подали заяви щодо вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), тоді як Білорусь, Вірменія та Молдова сподівалися "перетворити" свої заяви до ГАТТ на заяви до СОТ.

Ст.16 (УПС з Росією). В колишньому СРСР, як і в інших країнах з державною монополією торгівлі, тільки номінально існував тариф імпорту, оскільки завдяки монополії торгівлі уряд контролював кількість імпортованих товарів. Тільки нині ці держави створюють справжню тарифну систему.

376

1              Ст.8(2)(а), 10(2)(а) (УПС), ст.10(2)(в) (УПС з Росією). Останнє

застереження вказує, що будь-яка така угода повинна бути сумісною з ГАТТ,

ст.

2              Ст.8(2)(в), 10(2)(а) (УПС), ст. 10(2)(с) (УПС з Росією).

3              Ст.5(2) (УПС з Росією), ст.9-біс (УПС) (застереження щодо Росії — це

три роки або до вступу до ГАТТ/COT). Ст.5(1) УПС з Росією дозволяє

частковий відступ від режиму найбільшого сприяння у будь-якій іншій сфері

договору в цілому на п'ять років (з можливістю продовження строку).

4              Ст.П(З), 12(3), 13 (УПС з Росією); ст.9(2), 11-біс (УПС). Інкорпоровані

статті ГАТТ - це ст.Ш(8)-(10), V(2)-(5); VII (крім VII(4)(c) щодо множинних

обмінних курсів), VIII; IX і X. Тільки УПС з Росією та Білоруссю включають

ст.ІИ(8)-(10) ГАТТ. УПС з азійськими країнами містить тільки ct.V(2)-

(5)ГАТТ.

5              Ст.Н, 15, 17 і 19 (УПС з Росією); ст.10,1,11-біс, 13 і 15 (УПС) (подібні

до ст.ІП(2), XIX і XX ГАТТ). Однак УПС з азійськими країнами вимагають

тільки режиму найбільшого сприяння, а не національного режиму стосовно

фіскальної дискримінації.

Див. Угоди про запобіжні заходи, Заключний акт Уругвайського раунду переговорів (СОМ(94) 143, 15 квітня 1994 p.).

Однак держави Азії погодились імпортувати товари з ЄС без запровадження кількісних обмежень або еквівалентних їм заходів.

377

право відступати від заборони при виникненні особливих проблем з імпортом1.

Посилання на статті ГАТТ раніше не застосовувалось в рамках торговельних угод ЄС, і залишається лише зачекати на правові наслідки такої інкорпорації2. Європейський суд постійно стверджував, що рішення ГАТТ не можуть мати прямої дії стосовно фізичних осіб. Однак, коли ЄС включає положення ГАТТ (чи кодекси ГАТТ) у своє законодавство або приймає акти, щоб втілювати зобов'язання ГАТТ у дію, акти інститутів ЄС можуть контролюватися щодо їхньої відповідності нормам ГАТТ3.

В угодах є також кілька додаткових положень про торгівлю товарами. Існують звільнення від сплати за транзит і тимчасовий імпорт, і не зачіпаються демпінгові акти та субсидійні норми, хоча вони повинні узгоджуватися зі статтями і кодексами ГАТТ4.

Дія існуючих угод щодо текстилю між ЄС та кожною з ННД продовжується, тоді як окремі угоди щодо вугілля та сталі мають охопити кожну країну, крім Білорусі та Киргизстану5. Положення, які стосуються ядерних матеріалів, діють

Див. Додатки 2 і 9 до УПС з Росією, Додаток 1 до УПС з Молдовою, Додаток 2 до УПС з Україною, Білоруссю. Україна, Білорусь і Молдова можуть обмежити на 15% імпорт з ЄС до кінця 1998 p., тоді як Росія може обмежити нижчий (який тяжіє до зменшення) відсоток на невизначеиий термін. Такі обмеження не повинні бути дискримінаційними і втрачають силу після вступу до ГАТТ. Оскільки не існує домовленостей щодо відмови від нових тарифних обмежень, сторони можуть у будь-який час підвищити будь-який тариф, хоч Росії, Білорусі та Молдові заборонено збільшувати тариф як компенсацію за впровадження обмеження щодо квот. Порівняйте з СУ, де зупинено введення нових тарифів, скасовуються кількісні обмеження, і положення щодо реструктуризації дозволяє тільки вищі тарифи (ст.25(1) та 28).

Європейський суд визнав, що міжнародні договори ЄС (за винятком ГАТТ) можуть мати пряму дію в межах ЄС: див. справу 104(8), Kurferberg [1982] ECR 3641; справа 270/80, Polydor [1982] ECR 329, справа 12/86, Demirel [1987] ECR 3719.

Стосовно прямої дії див. спільні справи 21-24/72, International Fruit [1972] ECR 1219, спільні справи 267-269/81, SPI та SAMI, [1983] ECR 801; справу 70/87, FEDIOL III, [1989] ECR 1781, антидемпінгове прецедентне право, починаючи зі справи С-69/89, Nakajima [1991] ECR I—2069. Зовсім нова справа С-280/93, Gemany v. Council [1994] ECR 4973 охоплює ці три питання.

4 Відповідно до ст. 12, 14 і 10 (УПС з Росією); ст.9, 10, 13-біс (УПС) (транзит, тимчасовий імпорт, антидемпінгові й антидотаційні норми).

Відповідно до ст.20 (УПС з Росією), ст.16 (УПС) (текстиль), ст.21 (УПС з Росією), ст.17 (УПС) (вугілля та сталь).

378

(для Росії) на підставі угоди про торгівлю між ЄЕС та колишнім СРСР або будуть (для інших держав) включені до нових договорів1.

В угодах про партнерство не згадується про надання колишньому Радянському Союзу та його правонаступникам загального пільгового тарифу2. Новий преференційний режим ЄС щодо тарифів на промислову продукцію на 1995—1998 pp. представляє реальну загрозу для основних експортних товарів ННД3. Чинне пільгове мито на певну російську мінеральну сировину, добрива з Росії, продукцію ЄОБС та неблагородні метали буде зменшено наполовину у 1997 р. і скасовано у 1998 p., оскільки цей російський експорт (а також експорт інших ННД) буде вважатися таким, що "переріс" систему пільг згідно нової складної формули4. Компенсацією за ці обмеження може бути розширення доступу на ринок, оскільки преференції на деякі вироби інших держав скасовуються, і 1998 р. вступить у силу планова відміна пільгових тарифів для багатших розвинутих країн, проте доступ на ринок деяких основних експортних товарів з ННД обмежуватиметься.

Зрештою, торгівля енергією регулюватиметься не угодами про партнерство, а положеннями Договору про енергетичну хартію (ДЕХ)5 405, 21 вересня 1994 p., який збираються підписати усі країни ЄС та ННД. Докладне обговорення цієї Хартії виходить за рамки цієї праці, проте необхідно вказати на його вплив на деякі положення угод про партнерство, оскільки в разі колізії він матиме перевагу6. Ст.29 Хартії

Ст.22 (УПС з Росією), ст.18 (УПС). Росія та ЄС передбачали підписати нову угоду до кінця 1997 р. З Молдовою та Білоруссю переговори щодо ядерних матеріалів розпочнуться тільки "у разі необхідності", торгівля і мито будуть регулюватися Договором про Євратом.

Однак згадування про нього відсутні в усіх інших торговельних угодах ЄС стосовно режиму найбільшого сприяння.

3 Див. Регламент 3281/94 (ЄС) О) [1994] 348/1. Новий пільговий режим для сільськогосподарської продукції почав діяти з 1996 p., хоча детальні зміни ще тільки мають обговорюватися. Залишаються існуючі пільгові тарифи на цю продукцію згідно Регламенту 3282/94 OJ [1994] L 348/57 (ЄС).

Ст.4 і Додаток II до Регламента 3281/94 (ЄС), Преференції щодо експорту більшості виробів зі сталі і вугілля з країн ННД, добрив з України, Казахстану і Білорусі, ювелірних виробів і благородних металів з Казахстану будуть теж знижені наполовину, а потім скасовані у 1998 р.

5              СОМ (94) 405, 21 вересня 1994 р.

6              Ст.105 (УПС з Росією), ст.92 (УПС).

379

містить правила торгівлі енергією, коли одна або декілька держав не є членами ГАТТ. Взагалі буде застосовуватися більшість статей (доуругвайського раунду) ГАТТ і відповідні кодекси ГАТТ1. Але до 1 грудня 1999 р. або до вступу до ГАТТ, якщо це відбудеться раніше, ННД можуть керуватись окремою угодою. Сторони повинні тільки "намагатися" запровадити заборону на підвищення тарифів, проте вони домовились розпочати відповідні переговори до січня 1998 р. Урегулювання суперечок відбувається згідно норм Світової організації торгівлі (СОТ)2.

Положення про працю

У договорах про партнерство є два окремих положення щодо робітників-мігрантів, подібних до відповідних положень Європейських угод, а також договорів ЄС з Туреччиною і країнами Магрибу3. Перше — право на недискримінацію громадян кожної з країн щодо умов праці, заробітної платні і звільнення з роботи4. Проте в усіх угодах, за винятком договору з Росією, сторони лише "намагаються" забезпечити такий режим. Не передбачається допуск на ринки праці країн-членів членів сімей робітників-мігрантів під час їхньої роботи, як це визначено в інших угодах5. Не існує жодних домовленостей щодо продовження права на проживання, що передбачене рішенням Ради Асоціації ЄС — Туреччина6.

Інше положення (не поширюється на угоди про партнерство з азійськими країнами) визначає, що сторони повинні укласти договори для координації соціального забезпечення

Додаток G (ДЕХ). Винятками є інституційні і процедурні статті та режими поступок. Існують також окремі детальні положення про транзит (ст.7 (ДЕХ)).

2

Додаток Д (ДЕХ). Конференція Хартії з упровадження ДЕХ повинна

ухвалювати рішення Комісії (ст.4(с)) і може дозволяти застосування санкцій

проти порушників (ст.5(с)).

3 Ст.23-27 (УПС з Росією), ст.19-22 (УПС з Україною), ст.37-43 (ЕУ), Рішення Ради Асоціації ЄС — Туреччина 1/80 та 3/80; Угода про співробітництво ЄС - Туніс JO 1978 L 265/2, ст.39-42.

Ст. 23 (УПС з Росією), ст.19 (УПС). Таке положення діє на засадах взаємності у ННД.

5              Ст.37 (ЄУ); Рішення 1/80, ст.7 (Угода ЄС - Туреччина).

6              Справа С-237/91, Kazim Kus [1992] ECR 1-6781; справа С-355/93,

Eroglu [1994] ECR 1-5113.

380

на весь період перебування у різних країнах ЄС і трансферту пенсій та іншої допомоги, окрім внесків, накопичених у державах-членах1. Передбачається, що для гарантій цих прав необхідно буде укласти окремі угоди2.