5.5.3. Електронна торгівля

Законодавство щодо електронної торгівлі поширюється на договірні взаємовідносини у сфері продажу періодики, фінансових та професійних послуг, розважальних заходів, банківської справи, страхування, інвестування, надання кредитів, рекламування[334].

Договір повинен бути укладений у електронній формі; наміри сторін повинні бути чітко визначені; якщо учасники діятимуть через представників, останні повинні бути також чітко окреслені; знижки, подарунки та умови їх набуття мають бути зрозуміло та недвозначно зазначені. З метою укладення договору повинна бути забезпечена така інформація для споживача: реквізити виробника; технічні етапи для укладення договору у електронній формі; чи збережеться у виробника текст договору; технічні засоби для виправлення помилок у договорі. Умови договору та загальна інформація повинні бути надані споживачеві таким шляхом, щоб він міг їх належно зберегти; виробник повинен негайно повідомити споживача у електронній формі про отримання замовлення останнього. Крім того, Директивою передбачається регулювання електронної торгівлі за допомогою «кодексів поведінки». Останні мають бути вироблені торгівельними, професійними та споживчими асоціаціями чи організаціями під «егідою» Держав-членів ЄС та Європейської комісії. Такі кодекси «консолідуються» у Європейській комісії та є доступними усіма офіційними мовами ЄС за допомогою електронних засобів. Крім того, споживчі асоціації мають бути залучені до процесу складення проекту та імплементації такого кодексу поведінки.