Заснування підприємств
Кожна з ННД визначає різний рівень доступу компаній ЄС на свій ринок, проте ця різниця є радше уявною, ніж реальною. Усі держави, за винятком Росії, намагалися надати національного режиму (або режим найбільшого сприяння (РНС) — якщо він привілейованіший) для створення і діяльності компаній ЄС на власній території, проте зі значними застереженнями3.
Росія мала намір (з певними застереженнями) надати РНС щодо заснування підприємств і національний режим для діяльності дочірніх компаній, проте запровадити режим найбільшого сприяння для філій4. Однак, як вказується у Декларації до Угоди з Росією, у деяких секторах національний режим для іноземних компаній дає більше привілеїв, ніж для національних підприємств.У кожній країні ЄС (з відповідними застереженнями) передбачено надання РНС для створення підприємств ННД: національний режим для дочірніх компаній і тільки РНС для філій5. На засіданнях Ради співробітництва ЄС з Росією і
Ст.24 (УПС з Росією), ст.19-біс (УПС). Російські робітники (на інші три держави це положення не поширюється) отримують це право для членів їхніх родин, а також матимуть право на допомогу багатосімейним.
Це запобігає застосуванню прецедентного права за угодами з країнами Магрибу, яке визначає, що такі положення мають пряму дію і що завдяки їм мігранти з Магрибу отримують право на виплати поза відрахувань. Див. справу С-18/90, Kziber [1991] ECR 1-199 і справу С-58/93, Yousfi [1994] ECR 1—1353. Однак угоди з державами Магрибу передбачали "відсутність дискримінації" у соціальному забезпеченні їхніх громадян, і ЄС було обережним, уникаючи вживання такого формулювання в ЄУ та УПС.
Ст.23 і Додаток 5 до УПС. Казахстан і Киргизстан не зробили жодних застережень. Див. також ст.10 (ДЕХ), де передбачається національний режим для післяінвестиційних операцій компаній в енергетичній галузі. Сторони намагаються забезпечити національний режим у передінвестиційний період та підписати паралельно відповідний договір.
Ст.28 і Додаток 2 до УПС з Росією.
Застереження ЄС є стандартними для кожної УПС і містяться у додатку до кожної угоди (Додаток 3 до УПС з Росією; Додаток IV до УПС). В УПС з Киргизстаном такого додатку не існує, оскільки ЄС надавав тільки РНС.
381
Киргизстаном1 розглядатиметься можливість щодо надання національного режиму. Сторони угод не зобов'язуються не запроваджувати обмеження щодо створення компаній, проте мусять зробити все від них залежне, щоб цього уникнути2. Росія та Європейський Союз беруть на себе зобов'язання регулярно розглядати питання обмежень щодо заснування компаній. Всі ННД погодились, що будь-яка вже створена компанія ЄС (якщо заходи набувають сили одразу після підписання угоди) матиме право відстрочки на три роки3. Це не стосується повітряного, річкового та морського транспорту, хоч сторони можуть залучати судноплавні компанії4.
Ці положення є більш консервативними5, ніж в ЄУ. В перших шести угодах країни ЄС негайно надали повноправний національний режим для створення та функціонування компаній асоційованих країн, а також для облаштування і діяльності їхніх громадян, хоч асоційовані члени зроблять аналогічні кроки у відповідь лише через десять років. ЄУ також передбачають, що ЄС і асоційовані члени розглянуть питання про взаємне визнання дипломів, а асоційовані члени Комітету європейського економічного співробітництва (КЄЕС) мають спеціальну гарантію проти обмежень щодо створення компаній, яка не поширюється на ННД.
В УПС з Росією є додаток з детальними правилами щодо лібералізації ринку фінансових послуг у Росії6. По-перше, ЄС та Росія погодились не запроваджувати обмеження на діяльність банків і страхових компаній після дати підписання7. Банки ЄС повинні відкривати дочірні компанії у Росії, щоб здійснювати там свої операції, тоді як національний режим для цих дочірних компаній буде здійснюватися з певними застереженнями, здебільшого передбачаючи їхнє поступове скасування8.
1 Ст.ЗЗ (УПС з Росією), ст.29 (УПС з Киргизстаном).
2 Ст.34(1) (УПС з Росією), ст.36(1) (УПС).
3 Ст.34(2) і Додаток 8(Ь, 2) до УПС з Росією, ст.30(1)(4) (УПС). У Росії
зобов'язання про "відстрочку" втрачають силу через три роки після підписання
угоди.
4 Ст.35 (УПС з Росією), ст.24 (УПС).
5 Див. ст.44-54 (ЄУ).
6 Ст.29 і /Додаток 7 до УПС з Росією.
7 Ст.29(3) (УПС з Росією).
8 Додаток 8(A) до УПС з Росією.
382
Росія мусить переглянути свої обмеження стосовно кількості філій, іноземних банків та вимогу щодо мінімального банківського рахунку впродовж трьох років і скасувати їх упродовж п"яти років, проте заборона на операції з іноземними акціями повинна бути анульована за три роки.
Більше того, ці три обмеження можуть застосовуватися тільки щодо договірних компаній, заснованих після того, як застереження набули сили і де власність російської сторони становить менш як 50%. Росія може залишити обмеження на загальну долю іноземного капіталу у банківській системі й вимогу щодо вищого мінімального статутного капіталу для іноземних банків. Однак Росія має переглянути ці норми через п'ять років після підписання угоди і не може підвищувати мінімальний рівень капіталу окремо для іноземних банків. Зрештою, з початку 1996 р. скасовано заборону на операції з громадянами Росії, і вона не може поширюватися на банки ЄС, засновані до 15 листопада 1993 р. Ці положення спрямовані на надання ЄС доступу до операцій з акціями російських компаній з червня 1997 р. і скасування найобтяжливіших обмежень для їхньої діяльності не пізніше червня 1999 р.
Менш складними є положення щодо страхової діяльності1. Росія повинна відмінити 49% обмежень на володіння іноземцями часткою акціонерного капіталу через п'ять років після підписання договору. У цей час Росія може видавати ліцензії компаніям ЄС у кількох категоріях страхової діяльності.
Нарешті, ЄС погодився передбачити в усіх угодах про партнерство право на проживання для всього "ключового персоналу" компаній з ННД2. "Ключовий персонал" — це особи, які повинні бути громадянами ЄС або відповідної країни, здійснювати управління або загальний нагляд, мати певні знання, що є суттєвими для діяльності компанії. Такі знання можуть відображати спеціальний рівень кваліфікації3.
Додаток 7(B) до УПС з Росією.
2Ст.32 (УПС з Росією), ст.28 (УПС), ст.52 (ЄУ). ДЕХ зобов'язує держави тільки "добросовісно" розглянути заяви на проживання "ключового персоналу" (ст.Н, 1).
о
У широкому розумінні ЄУ дозволяють в'їзд для осіб з глибокими знаннями та/або спеціальною кваліфікацією. Ще не певно, чи можуть ці положення мати пряму дію, оскільки перші шість ЄУ тільки нещодавно набули сили.
383