РОЗДІЛ З ЗАКОНОДАВСТВО ЄС ЩОДО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

Навіть за відсутності чітких положень Договору, безпосередньо пов'язаних з проблемою навколишнього середовища, Співтовариство проводило активну політику захисту довкілля, починаючи з 70-х років.

У 1972 р. на зустрічі керівників Співтовариства у Парижі було закладено основи політики1 щодо захисту довкілля, потім прийнято Першу програму дій Співтовариства стосовно проблем довкілля на п'ять років (1973 — 1976). Згодом було започатковано ще чотири програми: 1977 — 1981 pp., 1982 — 1986 pp., 1987 - 1992 pp. та 1993 - 2000 pp.

Зрештою Єдиний Європейський акт включив до Дого-віру новий розділ щодо охорони навколишнього середовища. Цей розділ з деякими змінами у Договорі про Європейський Союз має три статті. Перша з них — CT.130g встановлює основні цілі Співтовариства у розв'язанні проблем довкілля, визначає головні принципи Співтовариства у цій галузі і перелічує конкретні чинники, які воно має взяти до уваги при підготовці ініціатив щодо захисту довкілля.

Or.l30g (ЄС) передбачає, що політика Співтовариства у питаннях довкілля має сприяти досягненню таких цілей:

• збереження, захист і покращення становища довкілля;
• захист здоров'я людини;
• обережне і раціональне використання природних ресурсів;
• ініціювання на міжнародному рівні заходів зі сприяння розв'язанню регіональних або світових проблем охорони довкілля.

Див. Шостий узагальнений звіт Комісії (1972 р.) для Комюніке у верхах.

308

CT.130g(2) визначає, що для досягнення таких цілей:

1)              діяльність Співтовариства має базуватися на попереджу

вальних принципах та превентивних діях; 2) шкода, заподіяна

навколишньому середовищу, має компенсуватися за рахунок

винної сторони; 3) забруднювач довкілля має платити штраф.

Далі стаття вказує на те, що зобов'язання щодо захисту

довкілля мають бути компонентом інших напрямків діяльності

Співтовариства1.

Незважаючи на визнання компетенції ЄС у питаннях щодо захисту довкілля, Єдиний Європейський Акт не змінив основних положень з прийняття норм охорони навколишнього середовища.

Згідно Договору про Європейський Союз до ct.130s внесено поправки, які передбачають, що заходи із захисту довкілля можуть прийматися відповідно до ст.189с, тобто кваліфікованою більшістю Ради у співробітництві з Парламентом, за винятком:  1) положень фіскального характеру,

2. заходів з планування міст і сіл, використання землі, організації вилучення відходів управління водними ресурсами,
3. заходів, що мають реально впливати на вибір країнами-чле-нами різних джерел енергії і на загальну структуру їхнього енергопостачання.

Така заява підкріплюється декларацією, що є додатком до Заключного акта, прийнятого у зв'язку з Договором про Європейський союз, де "Співтовариство бере на себе зобов'язання у своїх пропозиціях, а країни-члсии зобов'язуються при їхньому впровадженні враховувати цілковито їхній вплив на довкілля, а також принцип "стабільного розвитку". Інша декларація закінчується посиланням на те, що Співтовариство повинно дбати про збереження довкілля при здійсненні своїх повноважень.

309