Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист

1. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під * захист, якщо ці дії спричинили шкоду здоров'ю особи, взятої під захист,-

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2.

караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека особи, взятої під захист, та належне здійснення правосуддя. Додатковим обов'язковим його об'єктом може бути здоров я особи, а додатковим факультативним об'єктом - життя особи та інші блага.

2. Предметом злочину є відомості про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист. Це може бути інформація про особисту охорону, охорону житла і майна особи, взятої під захист, про зміну 'й місця роботи або навчання, про переселення в інше місце проживання, про зміну прізвища чи інших конфіденційних відомостей

про цю особу тощо.

Закон передбачає забезпечення конфіденційності даних про осіб, взятих під захист.

3. Потерпілими від злочину можуть бути особа, взята під захист (про поняття таких осіб див. коментар до ст. 380), а також інші особи (зокрема особи, які здійснюють відповідні заходи захисту).

4. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - розголошенням зазначених вище відомостей; 2) наслідками у вигляді спричинення шкоди здоров'ю особи, взятої під захист (ч. 1 ст. 381), її смертю або іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 381);

3) причинним зв'язком між вказаним діянням і наслідками.

Про поняття розголошення див. коментар до ст 328. Шкода здоров'ю передбачає завдання потерпілому тілесних ушкоджень, спричинення іншої фізичної шкоди.

5. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути: 1) службова особа, якою прийнято рішення про заходи безпеки; 2) особа, яка здійснює ці заходи; 3) службова особа, якій вказані рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем; 4) особа, взята під захист.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 381) є спричинення ним: 1) смерті особи, взятої під захист; 2) інших тяжких наслідків.

Іншими тяжкими наслідками слід визнавати спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, його викрадення і тривале позбавлення волі, заподіяння великої матеріальної шкоди.