Примітки до розділу четвертого

5. Детальний аналіз питань, пов’язаних з інституціями та економічною політикою зони євро, до якого додані деякі цікаві гіпотези щодо реформи, - nop Commissariat General du Plan, rapporto del gruppo presieduto da Robert Boyer, Le gouvernement economique de la zone euro, Pans, La Documentation Fran^aise, 1999
6. Пор G Majone, Independence vs Accountability9 Non Majontarian Institutions and Democratic Governance m Europe, Badia Fiesolana, EUI Working Papers, SPS n 94/3, 1994
7. Пор L Gormley, J De Haan, The Democratic Deficit of the European Central Bank, in “European Law Review”, 21, 1996, pp 95-112 Центральний банк Нової Зеландії має серед своїх офіційно заявлених цілей стабільність цін, у той час як Бундесбанк зобов’язаний захищати вартість валюти Щодо нідерландського центробанку, то мета утримувати вартість валюти для сприяння громадському добробуту була інтерпретована як утримання паритету з німецькою маркою Що стосується цілей, то новозеландський центробанк мусить встановлювати орієнтири інфляції на 3-річний термін, у Німеччині ж у цій галузі нічого не передбачено Крім того, тоді як банк Нової Зеландії мусить встановлювати ці орієнтири в згоді з урядом, німецький центробанк може проконсультуватися з урядом без жодного зобов’язання врахувати його думку Директора новозеландського банку призначає міністр фінансів на 5-річний термін, і його можуть усунути з посади, якщо він не досягне погоджених цифр у галузі інфляції, тоді як у Німеччині уряд може затримати рішення банку на 2 роки
8. 3 цього приводу Біаджо де Джованні (Biagio de Giovanni) в неопублікованому тексті під назвою “Монетарний союз і процеси політико-інституційної реформи” згадує цю проблему в основних рисах “Наднезалежність ЄЦБ зовсім не перетворює цей банк на демонічну установу, вона визначає його шституційний масштаб у контексті рівноваги влад, надаючи повної лептимності його рішенням Ідеться про те, щоб обговорити можливість чіткішої характеристики міжінституційної й політичної рівноваги між різними гілками влади, кожна зі своєю власною легітимацією, та створити простір, у якому ці гілки влади могли б протистояти одна одній Немає гіршого, ніж шституцюналізований брак критики, відверте відкидання системи противаг В усіх національних державах владі центробанку відповідають Конституція, уряд, парламент, і нерідко між цими інституціями існує глибокий діалектичний зв’язок”
9. Висновки Європейської Ради в Люксембурзі 12-13 грудня 1997 року
10. Автор цього вислову - Андреа Манцелла (Andrea Manzella), див його статтю II vertice europeo di Portschach un appuntamento anticipato, in “il Mulmo”, 379, 1998, pp 795 e ss
11. 3 цього приводу nop виступ Комісара з економічних і монетарних питань Ів Тібо де Сільп (Yves-Thibault de Silguy), перед інституційним комітетом Європейського Парламенту 26 травня 1998 року

12У зв’язку з цим дуже цікаві міркування Джорджо Ла Мальфа (Giorgio La Malfa) у L’Europa legata, I nschi dell’euro, Milano, Rizzoh, 2000, pp 141 e ss Автор зазначає, що “Європейський монетарний союз народжується з первородним гріхом, тягар якого, навіть якщо його важко визначити зараз, обов’язково проявиться в майбутньому Цей первородний гріх полягає в тому, що монетарне об’єднання не може бути просто способом управління монетарною політикою Власна валюта є ознакою суверенності, за нею мусить стояти державне утворення, представницькі демократичні інституції й уряд Євро - не таке воно не є плодом політичного союзу Західної Європи, воно не є наслідком подолання національних держав Монетарний союз, отже, є суто технічним рішенням, а не вибір, усі наслідки політичного характеру якого були б прораховані до кінця”

13

М Monti, Intervista sull’Itaha in Europa, Roma-Bari, Laterza, 1998, pp 125 e 126 Той же Джорджо Ла Мальфа зазначає, що “залишається незрозумілим, чому найважливіша економічна зона світу має чекати й сподіватися, що й “дотягнуть” до рівня розвитку економік Сінгапура або Малайзії, і чому вона сама не може розпочати фазу експансії, з якої б скористався цілий світ”, L’Europa legata, cit, pp 148 e 149

13. Giorgio La Malfa, L’Europa legata, cit, p 156

10 Див , між іншим, S Gozi, Nell’attesa di una vera politica estera comune Amsterdam e la pohtica estera e di sicurezza europea, in “1989 - Rivista di diritto pubbhco e scienze politiche”, 1998

16. Пор розділ 2
17. Звіт про спільні стратеги, поданий у лютому 2001 року Верховним представником у галузі спільної зовнішньої та безпекової політики (див нижче) дуже критичний щодо перших експериментів у галузі спільної стратеги Зокрема, там стверджується, що ці стратеги надто розпливчасті, у запропонованому вигляді вони надто орієнтовані на найменший спільний знаменник між державами-членами, і тут важко розпізнати серед справжніх пріоритетів питання другорядні

Верховний представник пропонує зафіксувати ці стратегії у внутрішніх документах, деталізованіших і краще зосереджених на певних питаннях Крім того, стверджується, що ці стратеги мають приносити виразні дивіденди та визначати цілі, які можливо перевірити

18 Пор також розділ 2

14 Саме чотири члени, бо “трійка” фактично складатиметься з представника чинного Президентства, ймовірно - представника наступного Президентства, з Верховного представника і з представника Комісії

20. Ніццька угода передбачає перехід до голосування кваліфікованою більшістю для таких рішень, крім випадків, коли угода зачіпає питання, які Євросоюз ухвалює одностайним голосуванням
21. Угоди про стабілізацію та про асоціацію являють собою нову категорію угод, передбачену для двосторонніх відносин ЄС з п’ятьма країнами “західних Балкан” Албанією, Боснією і Герцеговиною, Хорватією, Колишньою Югославською Республікою Македонією та Федеративною Республікою Югославією Ці угоди входять до нового Процесу стабілізації й асоціації (пор повідомлення Єврокоміси від 26 травня 1999 року - СОМ (99) 235), який вперше відкриває перспективу європейської інтеграції для всіх Балкан як кінцеву мету та для консолідації процесу демократичної й економічної реформи
22. Ніццька угода передбачає перехід від одностайного голосування до голосування кваліфікованою більшістю при призначенні Верховного представника
23. Президент Романо Проді, здається, інтерпретує свою роль передусім як політичну й виявляє надзвичайну активність у галузі зовнішніх зв’язків Зустріч Романо Проді і Біла Клінтона, наприклад, перед відкриттям нового раунду переговорів в рамках Світової організації торгівлі або контакти з лівійським лідером Каддафі не мають прецедентів в історії Єврокоміси
24. Для поглиблення цієї теми, пор , між іншим, G Andream, С Bertram, С Grant, Europe’s Military Revolution, London, CER, 2001 Слід нагадати, що Ніццька угода передбачає кодифікацію різних етапів розвитку спільної зовнішньої та безпекової політики в тому, що стосується Комітету з політики й безпеки, який повністю замінить теперішній Політичний та інтеграційний комітет структур Західноєвропейського Союзу в складі Європейського Союзу
25. Про структуру “стовпів” Євросоюзу див вище
26. Див вище
27. гgt;

В усякому разі рамкові рішення не можуть мати прямого впливу (пор розділ 1), вони можуть також бути запропоновані державами- членами (а не лише Єврокомісією), мають бути прийняті одноголосно й можуть застосовуватися лише для цілей зближення законодавства та регламенту

28. Ідеться про так званий “метод відкритої координації"” (про який див також розділ 6), нещодавно запропонований Єврокомісією разом зі спільною юридичною рамкою в галузі економічної імміграції (пор Повідомлення про комунітарну політику імміграції від 11 липня 2001 року)

21 Пор Висновки Президентства, Європейська Рада в Тампере, 15-16 жовтня 1999 року, SN 200/99

30. Щодо аналізу недавніх новацій у судовій галузі, пор Р Ranсe, О de Baynast, I/Europe judiciaire, Paris, Dalloz, 2001
31. A5-0058/1999 Ці пропозиції знову прозвучали у повідомленні депутатів Парламенту Дімітракопулоса (Dimitrakopoulos) і Лейнена (Leinen) щодо пропозицій Європарламенту на міжурядовій конференції, прийнятих Комісією з конституціних справ на засіданні 22-23 березня 2000 року
32. Пор R Bontempi, Uno spazio di hbeita, di sicurezza e di giustizia, m “Europa/Europe”, 1-2, 1999, p 59