<<
>>

4.2.2. Пряма дія міжнародних угод

Не існує загального правила щодо прямої  дії міжнародних угод.  Хоч до міжнародни х угод застосовуютьс я такі ж самі критерії, як і до норм Договору про Співтовариство, дуже часто

1  Див.: Справа 43/75, Defrenne v.

SABENA (No . 2) (1976) ECR 455, (1976) 2

CML R 98.

41

вони підлягають вужчому тлумаченню. У деяки х справах ЄС П визна в   можливіст ь прямо ї дії нор м  міжнародни х угод1, а в інших — ні.

Угоди про асоціацію між Співтовариством та іншим и країна- ми. Це особливи й вид міжнародних угод Співтовариства, укла- дени х згідно зі ст. 310 Договору про Співтовариство .  Проте ЄС П визнав, що такі угоди теж здатні мати пряму дію, якщ о вони відповідають загальним вимогам, які висуваються до  угод між Співтовариством  та державами, які не є членами ЄС2 . На сьогодні деякі норми угод про асоціацію (наприклад , положен - ня угоди про асоціацію між Співтовариством  та Туреччиною) було визнано ЄС П такими , що мають пряму дію3.

Угоди про партнерств о та співробітництв о  між Співтова - риством (та державами-членам и ЄС ) та країнами колишньог о СРС Р (новим и незалежним и країнами). Положенн я цих угод, укладених згідно зі ст. 308 Договору про Співтовариство, теоре- тичн о здатні   мати пряму дію.  У рішенні у справі Simutenkov ЄС П  визнав, що положенн я Угоди про партнерство та спів- робітництв о між ЄС і  Російсько ю Федераціє ю мають пряму дію на території ЄС4 .  Можливо ,  що деяк і положенн я Угоди про  партнерство та співробітництво між ЄС і Україною можуть мати пряму дію в ЄС за аналогією справи Simutenkov.

4.2.3. Пряма дія регламентів

Згідно зі ст. 249 Договору про Співтовариство регламенти не потребують подальшої імплементації в законодавство дер - жав-членів та є прям о застосовуваними, а відтак можуть мати як вертикальну, так і горизонтальну пряму дію.

Проте пряма застосовуваність не означає ,  що усі регламент и автоматичн о мають пряму дію: регламент не може мати   прямої дії, якщ о його сформульован о нечітко, тобто якщ о він дозволяє державі вільн о тлумачит и  йог о  важлив і  положення .  Щод о  заході в подальшої імплементації, загальним правилом є те, що вони потрібні тільки, якщ о є "абсолютно необхідними"5 .

1 Див.: Справа 104/81, Hauttzollamt Mainz v. Kupferberg and Cie KG {1982) EC R

3641, (1983) 1 CML R 1, та справа 87/75, Bresciani v. Amministrasione detle Finanze

detto Stalo (1976) ECR 120, (1976) 2 CML R 62.

2 Див.: Справа C-192/89, S.Z. Sevince v. Staatsecritaris van Justitie (1990) ECR 1-3461, (1992) 2 CML R 57 та справа 12/86, Demiret v. Stadt Schwabisch Gmund (1987) EC R

3719, (1989) 1 CML R 421.

3 Див.: Справа C-18/90 , ONEM v. Kziber (1991) EC R 199.

4 Див.: Справа C-265/03 , Simutenkov v.  Ministerio de Educacidn у Cultura, Real

Federacion Espanola de Fiitbol (2005) ECR 1-2579.

• Див.: Справа 230/78, Eridiana Zucheeriftci Nationali v. Ministre de lAgricalture el

des Frets (1979) EC R 2749.

42

<< | >>
Источник: Р.А. Петров. Право Європейського Союзу: Навчальни й посібни к / За заг. ред. Р.А. Петрова . — 2-г е вид . — К..: Істина , 2009. — 376 с.. 2009

Еще по теме 4.2.2. Пряма дія міжнародних угод:

  1. 4.2.4. Пряма дія директив і рішень
  2. 5. Дія нормативно-правових актів у часі (пряма, зворотна, переживаюча), просторі та за колом осіб.
  3. Дія й дійсність міжнародних договорів
  4. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі.
  6. ПРЯМА І ПОБІЧНА ДИСКРИМІНАЦІЯ
  7. Стаття 95 (1): пряма і непряма дискримінація. Однорідна продукція
  8. ПРОЦЕДУРИ УКЛАДАННЯ УГОД
  9. 100. Міжнародно-правові засоби дозволу міжнародних суперечок (конфліктів), їх характеристика.
  10. 3. Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
  11. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  12. 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  13. 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
  14. 1. Міжнародне торговельне право — складова міжнародного економічного права
  15. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  16. 13. Міжнародний арбітраж — один із засобів розв’язання міжнародних економічних спорів