4.2.4. Пряма дія директив і рішень

На відміну від регламентів, директив и не є прямо застосову- ваними. Проте ЄС П визнав в рішенні у справі Grad v. Finanzamt Traunstein', що якщ о задоволено відповідні вимоги,  визначені в справі Van Gend en Loos, рішенн я та директив и можуть мати пряму  дію.

Важливою додатковою умовою прямої дії директи в є закін- ченн я терміну їх імплементації. ЄС П  багаторазово визнавав, щ о лиш е директиви ,  зазначени й термі н  імплементаці ї яки х минув, здатні мати пряму дію2.   Вони можуть мати пряму дію також у випадках, коли імплементацію було здійснено непов - ністю або неналежни м чином3 .

Провідним рішення м з питанн я прямої дії директи в можна визнати  Marshall v. Southampton та South West Area Health Authority (Teaching) (No.  1)*,  в яком у   ЄС П  встановив ,  що директив и здатні мати лиш е вертикальну пряму дію.  Проте це рішенн я залишил о сумніви щодо визнанн я держави та її "агентів".  Тому пізніше в рішенні у справі Foster v. British Gas ріс5    ЄС П сфор - мулював текст для визначення , чи є конкретн а установа агентом держави :  1) установа, незалежн о від її правової форми ,  має відповідати за наданн я  певної послуги публічного характеру;

2)  цей обов'язок має встановлюватися державним актом; 3)  таке наданн я  послуг и  публічног о характер у  має  відбуватис я  під контролем держави; 4) з цією  метою установа має бути наділе- на особливими повноваженнями , що виходять за межі прав і обов'язкі в індивідів у звичайних відносинах.

У рішення х спра в  Von  Colson  v.  Land Nordrhein- Westfalen6 та  Harz v. Deutsche  Tradax  GmbH1   ЄС П  встанови в принци п непрямої дії, згідно з яки м національні суди повинні застосо- вувати національне право відповідно з цілями директиви , навіть

1 Див.: Справа 9/70, Grad (Franz) v.

2 Див.: Справа 148/78, Pubblico Ministero v. Tullio Ratti (1979) ECR 1629, (1980)

1 CML R 96.

3 Див. , наприклад: рішенн я в справі 51/76, Verbond v. Nedertandse Ondernemigen

(1977) ECR 113.

4 Див. : Справа  152/84,  Marshall v. Southampton and South-West Hampshire Area

Health Authority (Teaching) (№ 1) (1986) EC R 723, (1986) 1 CML R 688.

5  Див.: Справа C-188/89 , Foster v. British Gas (1990) EC R 1-3313, (1990) 2

CML R 833.

6  Див.:  Справа  14/83,  Von  Colson and Kamann  v.  Lanel Nordrhein- Wesnfalen

(1984) ECR 1891, (1986) 2 CML R 430.

7 Див. : Справа 79/83, Harz v. Deutsche Tradax (1984) EC R 1924.

43

такої, що не має прямої дії. ЄС П визначив, що відповідно до ст.  10 Договор у про Співтовариство ,  всі держави-член и ЄС мають вживати всіх необхідних заходів для виконанн я своїх зобов'язань за правом Співтовариства. Таким чином, національні суди держав-члені в згідно зі ст. 249 Договору про Співтова- риство зобов'язан і забезпечити досягненн я результатів, перед- бачених директивами .

У своїй подальшій практиці ЄС П знов проголосив обов'язо к національних судів держав-члені в тлумачити національне пра- во у світлі права Співтовариства1 , а тако ж продемонструва в свою рішучість не поширюват и принцип у горизонтальної пря - мої дії на директиви .