<<
>>

100. Міжнародно-правові засоби дозволу міжнародних суперечок (конфліктів), їх характеристика.

У відповідності зі статтею 33 Статуту ООН сторони, що беруть участь у спорі, продовження якого могло б загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки, повинні насамперед намагатися розв'язати його за допомогою переговорів, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або угод або інших мирних способів за своїм вибором.

Тому відразу ж необхідно відзначити, що перелік способів вирішення міжнародних спорів не є обмеженим і підлягає розширювальному тлумаченню. Безпосередні переговори припускають установлення контакту й обмін думками між державами, що сперечаються, з метою досягнення угоди з різних питань. Під добрими послугами міжнародне право розуміє сукупність дій держав, що не беруть участь у даному спорі, або інших суб'єктів міжнародного права, що спрямовуються на встановлення або поновлення прямих переговорів між тими, хто сперечається, з метою створення сприятливих умов для мирного вирішення спору. Безпосередні переговори - це найбільш простий, зручний і поширений спосіб мирного вирішення спорів між державами. Зміст безпосередніх переговорів полягає в пошуку рішення розбіжностей самими сторонами, що сперечаються, шляхом установлення безпосереднього контакту і досягнення угоди між ними. Таким чином, у них беруть участь заінтересовані (держави, що сперечаються), які вирішують питання про метод, зміст рішень спірної проблеми у певному місці переговорів, частіше усього на території третьої держави або в міжнародній організації, тому що повинен бути дотриманий принцип суверенної рівності сторін. Посередництво - це сприяння держав або інших суб'єктів міжнародного права, що не беруть участь у даній суперечці, з метою мирного врегулювання спорів. Під міжнародною слідчою процедурою розуміється розслідування міжнародним органом конкретних обставин і фактичних даних, що лежать в основі міждержавної розбіжності. Міжнародна погоджувальна процедура припускає розгляд спорів в утворюваних сторонами на паритетних засадах органах із метою виробітки проекту угоди. Міжнародний арбітраж (третейський суд) - це організований на основі угоди сторін розгляд спору окремою особою (арбітром) або групою осіб (арбітрами). Причому склад арбітрів, порядок діяльності суду, а також підлягаючі застосуванню норми права визначаються угодою сторін, що сперечаються; у процесі беруть участь представники сторін, процес очолює супер-арбітр, що обирається сторонами; рішення арбітражу носить обов'язковий характер. Розгляд міжнародних спорів у Міжнародному Суді припускає звернення сторін, що сперечаються, у спеціально створюваний на основі міжнародних договорів постійний орган, покликаний вирішувати міжнародні спори шляхом судової процедури. Можливо вирішення спорів в міжнародних організаціях, а також вирішення спорів іншими способами.
<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 100. Міжнародно-правові засоби дозволу міжнародних суперечок (конфліктів), їх характеристика.:

  1. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  2. Принцип мирного дозволу міжнародних суперечок
  3. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  4. Принцип мирного дозволу суперечок
  5. 104. Роль України в розгляді міжнародних суперечок.
  6. СНД: процедура мирного дозволу суперечок
  7. 76. Цілі, принципи і джерела міжнародного права в період воєн і озброєних конфліктів.
  8. Розгляд і вирішення міжнародних конфліктів у судовому порядку
  9. 3.3. Міжнародні (міжнародно-правові) конфлікти
  10. 4.3. Міжнародно-правові процедури
  11. 11. Міжнародно-правові гарантії інвестицій
  12. 100. Правосуб”єктність міжнародних організацій.
  13. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  14. 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  15. 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
  16. 2. Засоби забезпечення вирішення спорів, що виникають у межах міжнародних економічних договорів
  17. 1. Міжнародне торговельне право — складова міжнародного економічного права