12.4. Контроль за концентрацією суб'єктів  підприємницької діяльності на Спільному ринку Співтовариства

За умов жорсткої конкурентно ї боротьби будь-яка концен - трація кількох підприємств може призвести до серйозних  змін на ринку: зміни структури ринку, об'єднанн я капіталів і тех- нологічних ресурсів,  що дозволя є суб'єкта м  підприємницько ї діяльності ЄС , які злилися, успішніше конкурувати.

Статті 81 та 82 Договору про Співтовариство спеціально не виділяют ь  концентраці ю  різни х  суб'єкті в  підприємницько ї діяльності .  Стаття 82 Договор у пр о Співтовариств о регулює діяльність підприємств, які вже мають домінуюче становищ е на ринку, та передбачає механізм контролю після факту скоєнн я зловживанн я домінуючим становищем . Контрол ь за концентра - цією, в цьому сенсі, можна назвати попереднім, оскільки ще до набуття домінуючого становищ а або скоєнн я дій, що при -

20 8

зведуть до посиленн я існуючого домінуванн я на ринку, необ- хідною є перевірка майбутніх дій з концентрації на предмет спричиненн я ними значного негативного впливу  на конкурен - цію. Нині діюча система контролю за концентраціє ю передба- чена  Регламенто м  Ради  Міністрі в  139/04' ,  яки й  закріплю є обов'язо к суб'єктів підприємницько ї діяльності у відповідних випадках отримувати дозвіл Європейської Комісії на здійсненн я концентрації.

Відповідно до Регламенту 139/04 злиття, поглинання суб'єктів підприємницько ї діяльності або створенн я сумісних підпри - ємств, які на сталій основі виконуватимуть функції автономног о економічног о  підприємства ,  щ о призводит ь д о сталої змін и контролю ,  визнаєтьс я  концентрацією .  Лиш е  концентраці я певного фінансовог о  розміру (англ.  community dimension)  під- ляга є  обов'язкові й  попередні й  нотифікаці ї д о  Європейсько ї Комісії та потребує отриманн я дозволу на її здійснення.  Рег- ламенто м 139/04 визначено розмір, за умови досягненн я яког о нотифікаці я має бути зроблена саме до Європейської Комісії, а не до конкурентног о органу держави-члена . Так , за загальним правилом положенн я Регламенту 139/04 розповсюджуються на концентраці ю  суб'єкті в  підприємницько ї діяльност і  якщо :

1) загальний сукупний світовий обіг усіх учасників концентра - ції становить більш ніж 5 міліардів  євро, при цьому сукупний обіг у межах Співтовариств а кожног о хоча б із 2 учасникі в концентраці ї ма є становит и  пона д 250 мільйоні в євро ,  аб о

2) загальний сукупний світовий обіг усіх учасників концентра - ції становить понад 2 мільярди 500 мільонів євро. При цьому в кожній щонаймен ш з 3 держав-члені в ЄС загальний сукупний обіг усіх учасників концентрації становить понад 100  мільйонів євро , та сукупни й обіг кожног о з щонаймен ш  2 учасникі в концентрації — понад 25 мільйонів євро (у цих же  державах- членах) та сукупний обіг у межах Співтовариства кожног о з щонаймен ш  2 учасникі в  концентраці ї становит ь пона д  100 мільйонів євро.

Європейськ а  Комісі я  перевіря є  майбутн ю  концентраці ю суб'єкті в   підприємницько ї Є С діяльності відповідно д о   про - цедури, визначено ї Регламентом  139/04 з метою встановити, чи  буде запропонован а  концентраці я  суттєво перешкоджат и ефективні й  конкуренці ї в  межах Спільног о ринк у Співтова - риства через створенн я або посиленн я домінуючого становищ а

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 139/2004 від 20 січня 2004 р.

209

(англ. significantly impede effective competition — SIEC-тест). Кон - центрація, що призводитиме до такого ефекту, визнається несу- місною зі Спільним ринко м Співтовариства, а  отже, забороня - ється  Європейсько ю  Комісією.

Якщ о концентраці я не досягає встановленого Регламентом

139/04 фінансовог о розміру, а також у випадку, якщ о всі учас- ник и концентрації досягають понад 2/ 3 сукупного обігу в одній і тій же державі-члені, то така концентраці я нотифікується до національного конкурентного  органу відповідно до внутрішніх норм конкурентного права цієї держави. Отже, таки м чино м виключається ситуація, коли учасники майбутньої концентра -

ції мають звертатися за дозволом до Європейсько ї Комісії або до національного конкурентного органу,  принци п "паралельного застосування (розгляду)", (англ. parallel enforcementy) щодо кон - центрацій не діє. Чітко визначена підлеглість справ щодо кон - центрації конкретном у органу (англ.   "one-stop-shop" principle).

Регламентом 139/04 визначені випадки , коли концентрація , що відповідно до результатів перевірки суттєво перешкоджа - тиме ефективній конкуренції в межах Спільного ринку Спів- товариства ,  все ж так и може бути дозволен а  Європейсько ю Комісією. Дл я отриманн я такого дозволу відповідні суб'єкт и підприємницько ї діяльності мають здійснити певні поступки, наприкла д відмовитись від певного виду підприємницької/гос - подарської діяльності.

Конкурентн е законодавство Співтовариства регулює:

1) горизонтальне злиття —  об'єднанн я  суб'єктів підприєм - ницької діяльності ЄС , які випускають подібну продукцію та працюют ь у тому самому секторі ринку;

2) вертикальне злиття  —  об'єднанн я  суб'єкті в  підприєм - ницької діяльності, що діють на різних рівнях розповсюдженн я (дистрибуції) того самого ринк у товарів;

3) змішане злиття — об'єднанн я суб'єктів підприємницько ї діяльності, які працюють на різних товарних ринках та на різних рівнях розповсюдженн я товарів.

Найбіль ш  небезпечним и дл я  Спільног о  Ринк у  Співтова - риства вважаються горизонтальні злиття. Вони можуть  суттєво знизит и  конкуренцію, особливо якщ о рино к вже концентро - ваний, а суб'єкт и підприємницько ї діяльності, що прагнуть до злиття ,  є досит ь  великими .  У цьом у   випадк у   вон и  мают ь можливість установлювати економічн о необгрунтовані ціни та контролювати випуск продукції, так само, як це робить монопо - ліст, та з тим и самим и наслідками для споживача.

Більш спірним визнається значення вертикальної концентра - ції. Фактичн о вона є однією з форм  вертикальної інтеграції:

210

суб'єкт підприємницько ї діяльності може налагодити зв язк и з іншими, що мають інши й рівень розповсюдженн я товарів, у довільни й  спосі б  (починаюч и  від  звичног о  ексклюзивног о договору та закінчуючи повни м вертикальни м об'єднанням) . З одного боку,  це може призвест и до закритт я торгівельної мережі об'єднани х суб'єкті в  підприємницько ї діяльності для інших  виробників. Але водночас таке злиття поліпшує доставку та розповсюдженн я товарів, тим самим сприяюч и внутрішньо- видовій  конкуренції.

Змішана концентраці я дозволя є субсидіювати окремі галузі виробництва ,  щ о да є  можливіст ь  послабленн я  конкуренції . Проте, як показує практика, таке субсидіювання найчастіше не є довгостроковим, продовжується протягом обмеженого часу, а відтак не здатне заподіяти серйозної  шкод и ринкови м меха- нізмам.

У ЄС й досі тривають дискусії про роль концентрації суб'єк - тів підприємницько ї діяльності. Її супротивник и вказують на протиріччя інтересів об'єднан ь та регіонально ї політики ,  бо суб'єкт и  підприємницько ї діяльност і  ЄС ,  які діють сумісно , прагнуть раціоналізуват и  виробництво ,  щ о  найчастіш е  при - зводить до  безробіття, а це суперечить інтересам  суспільства в цілому. Прихильник и злиття вказують на його економічн у до - цільність, бо раціоналізація призводит ь до скороченн я зайвих виробничих циклів та до зниженн я собівартості продукції.

Розвиток конкурентног о  права Співтовариства сприя є  на - лежном у функціюванн ю  Спільног о ринк у Співтовариств а т а встановленню добросовісного, "чесного" змаганн я як в окремих державах-членах ЄС , так і в цілому в межах Співтовариства. Ця галузь права є дуже гнучкою та дозволяє, у більшості ви- падків, запобігти вузькоформальному тлумаченню норм права.

Інститути ЄС дуже обережно підходять до процесу прийняття Додаткових правил конкуренції.  Це пояснюєтьс я   вразливістю ринкових механізмів, бо встановлення занадто жорстких рамо к може позбавити суб'єктів підприємницько ї діяльності економіч -

211

них стимулів розвитку. Тому конкурентн е право Співтовариства має балансувати між внутрішніми інтересами суб'єктів підпри- ємницько ї діяльності та інтересами Співтовариства в цілому.