6.1. Загальнонормативне регулювання господарської відповідальності

У Господарському кодексі України (розд. V — "Відповідальність за порушення у сфері господарювання") питанням відповідальності присвячені глави 24 "Загальна відповідальність учасників господарських відносин", 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання", 26 "Оперативно-господарські санкції", 27 "Адміністративно-господарські санкції" та 28 "Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства". Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні передбачена Законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгованого імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у розд. VI (ст. 33 та 37) та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо загальних понять господарської відповідальності, то вони вивітлюються у Господарському кодексі України. Зокрема, у ст. 216 "Господарсько-правова відповідальність

учасників господарських відносин" зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Законодавець підкреслює, що застосування господарських санкцій має гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків не-залежно від того, чи є застереження про це в договорі;

виробник (продавець), якщо законом передбачена відповідальність, відповідає за недоброякісність продукції незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Передбачені господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання визначаються як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські сан-

кції — уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, господарюючий суб'єкт за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської ді-яльності.

У законі (ст. 219 Господарського кодексу України) передбачено межі господарсько-правової відповідальності, зменшення її розміру та звільнення від відповідальності. Зокрема, за невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань чи за порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено законодавством. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення цього суб'єкта. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності. Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звіль-нення їх від господарської відповідальності у випадках порушення зобов'язання через певні обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.