<<
>>

7.2. Збіжність за енергією

Припустимо, що деяка система під впливом зовнішнього зусилля, яке задається функцією , отримує зміщення .

Функції і зв'язані рівнянням:

, (7.5)

де , і - додатний оператор.

Величина пропорційна величині енергії, яку потрібно витратити, щоб надати системі зміщення . Тому, додатність оператора має таке фізичне тлумачення: неможливо надати системі яке-небудь зміщення без витрачання на це енергії. Вираз досить часто називають енергією.

Означення 7.6. Енергетичною нормою або нормою енергії функції називається .

Енергетична норма назначається . Таким чином, має місце запис

(7.6)

За міру близькості двох функцій береться корінь квадратний з енергії їх різниці, тобто

(7.7)

Розглянемо послідовність функцій , .

Означення 7.7. Послідовність функцій збігається за енергією до функції , якщо

Збіжність за енергією послідовності функцій до функції будемо записувати так:

Зауваження 7.2. Слід нагадати, що широке застосування мають рівномірна близькість функцій і близькість у середньому. У випадку рівномірної близькості а у випадку близькості у середньому

Теорема 7.1. Якщо оператор додатньо визначений і , то одночасно .

Доведення. Проведемо оцінки енергетичної норми, виходячи з рівності (7.6) і нерівності (7.4)

Звідки . В останній нерівності замінимо на і отримаємо .

Збіжність у середньому є окремим випадком збіжності за енергією. Дійсно, якщо взяти , то . Тоді .

Розглянемо скалярний добуток , де , а - додатний оператор.

Означення 7.7. Величина називається енергетичним добутком функцій та і позначається символом , тобто

. (7.8)

Енергетичний добуток (7.8) задовольняє всі властивості скалярного добутку, а саме:

1. (оператор - додатний, тому і симетричний);

2. , де , . Наведена властивість лінійності енергетичного добутку має місце тому, що оператор є лінійним оператором (див. означення 7.3 і 7.4);

3. ;

4. тоді і тільки тоді, коли . Оператор додатній, а з властивостей 3 і 4 якраз складається означення (7.4) додатності оператора.

Норма за енергією задовольняє всі властивості норми (в чому легко переконатися), зокрема має місце нерівність

,

яка є аналогом нерівності Коші-Буняковського і нерівність трикутника

.

Лінеал з енергетичним добутком (7.8) утворює лінійний простір з енергетичним добутком. Цей простір може бути і не повним за енергією. Додамо до лінеалу границі усіх фундаментальних в послідовностей з нормою . Тоді лінеал з енергетичним добутком буде утворювати повний за енергією лінійний простір.

Означення 7.8. Повний лінійний простір з енергетичним добутком (7.8) називається енергетичним простором додатного оператора . Позначимо його .

<< | >>
Источник: О.В. Головченко и др.. Варіаційні методи – Навч. посібник. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т»,2007. - 68 с.. 2007

Еще по теме 7.2. Збіжність за енергією:

  1. 7.3. Теорема про мінімальний функціонал. Мінімізуюча послідовність і її збіжність
  2. §3. Деякі відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпасидо неї
  3. 8.1. Метод Ритца
  4. 59. Визначення понять “іонізуюче випромінювання” та “радіаційна безпека”. Взаємодія випромінювання з середовищем.
  5. 3. Основні етапи розвитку охорони праці.
  6. 100. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем.
  7. Типи акцентуацій характеру
  8. Програма нашої праці в парляменті, 1907. p.
  9. 1.5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
  10. 74. Види іонізуючого випромінювання та їх характеристика. Рентгенівське випромінювання, нейтронне випромінювання.
  11. § 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
  12. Сліди контакту снаряда з перешкодою
  13. § 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
  14. 13.Основні поняття терміни та визначення у психоаналітичній терапії.
  15. § 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину