Згiдно зi ст.

Згiдно зi ст. З Конституцiї України людина, її життя i здоровя, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в Українi найвищою соцiальною цiннiстю. Права i свободи людини та їх гарантiї визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави.

i свобод людини у головним обовязком держави.

Особливо важливою у кримiнально-правова охорона

особи, її життя, здоровя, волi, честi та гiдностi. Посягання

на особу, її життя, здоровя, честь та гiднiсть у найпоширенiшими та найтяжчими злочинами. Головнi кримiнальноправовi норми, що захищають особу, зосередженi у главi III

Кримiнального кодексу України - ст. 93-126. Крiм того,

у Кримiнальному кодексi України у багато iнших норм,

якi передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на особу.

Такими можна визнати норми ст. 58, 60, 66, 69, 69\ 173,

174, 176 176 188-189, 189 190\ 206, 217 236, 237, 261

та 262 КК України.

Головною ознакою всiх злочинiв проти особи у родовий

обукт цих злочинiв - сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi

Про недолiки в охоронi особи див.: М. Коржанськай. Кримiнальноправова охорона особи: вади i помилки // Юридичний вiсник України. 1995.-№12.

визначають суспiльнi властивостi особи: її громадянство,

вiк, освiту, iмя, мiсце мешкання i роботи та багато iн.

Залежно вiд безпосереднього обукта посягання всi злочини проти особи подiляються на окремi групи:

1. Злочини проти життя - ст. 93-99 КК України;

2. Злочинипротиздоровя-ст. IОI-IIбККУкраїни;

3. Статевi злочини -ст. 117-122 КК України;

4. Посягання на волю особи -ст. 100, 123, 124 КК

України;

5. Злочини проти честi та гiдностi особи -ст. 125 i 126

КК України.

2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ

На життя особи посягає найтяжчий злочин - убивство.

Убивством у кримiнальному правi називається протиправне i винне заподiяння смертi при посяганнi на

життя iншоiлюдини.

Конституцiя України закрiплюу невiдумне право на

життя кожної людини i встановлюу обовязок держави захищати життя людини (ст. 27 КК України).

позбавляу потерпiлого найцiннiшого блага - життя. Вбивство заподiюу надзвичайно тяжку шкоду не тiльки потерпiлому, але i його рiдним та близьким. Разом з тим невинне

(савик) чи легальне (наприклад, у станi необхiдної оборони,

при виконаннi вироку про смертну кару, пiд час вiйни) позбавлення життя не у вбивство.

Убивство - це заподiяння смертi iншiй особi.

Самогубство або замах на самогубство вбивством не визнається, оскiльки обуктом вбивства може бути тiльки життя

iншої людини щодо вбивцi. Але сприяння самогубству чи

допомога самогубцевi у досягненнi ним цiуї мети визнається

Докладнiше про сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi утворюють особу,

див.: Коржанский Н. Й. Обьект й предмет уголовно-правовой охраньi. М., 1980.-С. 107-112.

140

сприянням вбивству, оскiльки в цьому випадку сприяуться

заподiяння смертi iншiй людинi. Сприяння самогубству утворюу злочин, передбачений ст. 19 i ст. 94 чи 93 КК України.

Обуктом вбивства у життя. Вбивство може бути скоуне

тiльки стосовно живої людини незалежно вiд її вiку, стану

здоровя, громадського стану чи властивостей її особи.

Життя як обукт кримiнально-правової охорони мiстить

у собi суспiльнi вiдносини, що iснують з приводу охорони

життя в бiологiчному розумiннi. Якраз тому, що обукт посягання при вбивствi - не тiльки бiологiчна особистiсть,але

й певна сукупнiсть суспiльних вiдносин, спрямованих на

охорону цiуї особистостi (у кожному разi, у кожному певному випадку ця сукупнiсть буває рiзноманiтною i особливою), Кримiнальний закон мiстить цiлу низку кримiнальноправових норм, що охороняють цi вiдносини - ст.