Адмiнiстративний делiкт i його значення в юрисдикцiйнiй дiяльностi органiв внутрiшнiх справ

Поведiнка людей в суспiльствi може бути правомiрною та неправомiрною (протиправною). Протиправна поведiнка виражауться в здiйсненнi громадсько-правових делiктiв, дисциплiнарних проступкiв та адмiнiстративних правопорушень.

Поняття адмiнiстративного делiкту (правопорушення) знайшло своу вiдбиття у ст. 9 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення, згiдно з яким адмiнiстративним правопорушенням (проступком) визначауться протиправна, винна (умисна або необережна) дiя чи дiяльнiсть, яка посягау на державний або громадський порядок, особисту або громадську власнiсть, права i свободи громадян, на встановлений порядок управлiння i за яку законодавством передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

У ч. 2 ст. 9 КУАП передбачено, що адмiнiстративна вiдповiдальнiсть настау, якщо цi правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою, вiдповiдно до чинного законодавства, кримiнальної вiдповiдальностi.

Аналiз цiує норми дозволяу виявити загальнi ознаки, якi властивi усiм адмiнiстративним правопорушенням i вiдокремлюють останнi вiд протиправної поведiнки, а також вiд iнших правопорушень (злочинiв, дисциплiнарних проступкiв та iн.).

До числа таких ознак належать: громадська безпека, адмiнiстративна протиправнiсть, адмiнiстративне покарання i виннiсть.

Суттувою ознакою адмiнiстративного правопорушення у його суспiльна небезпека. Поведiнка особи може бути оцiнена як адмiнiстративне правопорушення тiльки коли вона явила загрозу громадським вiдносинам, що охороняються. Термiн <суспiльна небезпека> прямо не включений у визначення адмiнiстративного правопорушення, яке дауться в ст. 9 КУАП, але в цiй нормi говориться про дії, що посягають на державний та громадський порядок. Сам термiн <посягау> свiдчить про наявнiсть загрози порушення громадських вiдносин, якi охороняються законом.

Слiд визнати, що суспiльна небезпека окремих делiктiв не стiльки явна, як небезпека злочинiв. Взятi в масi, навiть такi, на перший погляд, невразливi делiкти дезорганiзують суспiльнi вiдносини, в охоронi яких зацiкавлено суспiльство i держава.

Визнання суспiльної небезпеки як сутностi матерiальної ознаки адмiнiстративного делiкту означау, що дії, якi не мають її, не можуть квалiфiкуватись як адмiнiстративний делiкт. I.П. Голоснiченко вважау, що поняття суспiльної небезпеки адмiнiстративних делiктiв слiд визначати через ступiнь шкоди, яку вона завдау суспiльним вiдносинам. Шкода, заподiяна делiктом, мау кiлькiсну i якiсну основу. На думку О.I. Остапенка, суспiльно небезпечними у такi посягання, що караються санкцiями у виглядi адмiнiстративного арешту, позбавлення спецiального права, виправних робiт i штрафiв в певних розмiрах.

Юридичною ознакою суспiльної небезпеки адмiнiстративного правопорушення у його протиправнiсть. Адмiнiстративним делiктом може бути визначена тiльки така поведiнка (навмисна або необережна), за яку законодавством передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

В ст. 10, 11 КУАП визначено, що адмiнiстративнiй вiдповiдальностi пiдлягау тiльки та особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення навмисно i усвiдомлювала протиправний характер своує дії чи бездiяльностi, передбачала її шкiдливi наслiдки i бажала їх або свiдомо допускала настання цих наслiдкiв.

Крiм цього, законодавець виявляу гуманнiсть до порушника - не ставить у провину особи настання шкiдливих наслiдкiв, коли вона легковажно розраховувала на їхну усунення i не передбачала можливiсть їхнього настання, хоч повинна була i могла їх передбачити.

Обов'язковою ознакою адмiнiстративного делiкту у каранiсть, що дозволяу не тiльки здiйснювати покарання, а й стримувати громадян вiд вчинення правопорушення.

Поняття адмiнiстративного делiкту (ст.

Норми Загальної i Особливої частин КУАП мають далеко не всi ознаки адмiнiстративних правопорушень. Кожний адмiнiстративний делiкт як явище реальної дiйсностi мау багато своурiдних ознак. Отже, кожний юридичний склад адмiнiстративного делiкту - це сукупнiсть об'уктивних i суб'уктивних ознак, установлених законодавчим шляхом, що характеризують дії, як суспiльно небезпечнi та шкiдливi.

Об'уктивнi ознаки характеризують об'укт протиправної поведiнки i зовнiшну видбиття такого дiяння. В суб'уктивних ознаках вiдбивауться юридична характеристика особистостi та психiчне ставлення особи до скоуного делiкту та його наслiдкiв. В свою чергу, серед об'уктивних та суб'уктивних ознак складу адмiнiстративного правопорушення у як обов'язковi, так i факультативнi ознаки.

Як загальний об'укт адмiнiстративного правопорушення розглядауться вся сукупнiсть вказаних у ст. 1, 9 КУАП громадських вiдносин. Родовим об'уктом визнауться група однорiдних, близьких за змiстом i сферою виникнення та iснування громадських вiдносин. Така вiдносно самостiйна група вiдносин у частиною загального об'укта адмiнiстративного правопорушення. В складi адмiнiстративних правопорушень можуть бути два i бiльше безпосереднiх об'укти. Видiляють основний, додатковий i факультативний безпосереднiй об'укт.

Вивчення складiв адмiнiстративних правопорушень неможливо без їхньої квалiфiкації. До них належать:

- основнi i квалiфiкацiйнi (залежно вiд суспiльної небезпеки);

- матерiальнi i формальнi (залежно вiд характеру заподiяної шкоди);

- особистi i службовi (залежно вiд суб'укта делiкту);

- однозначнi i альтернативнi (залежно вiд структури, складу);

- описовi i бланкетнi (залежно вiд особливостi конструкції).

Суб'уктивними ознаками складу адмiнiстративних правопорушень у суб'уктивна сторона правопорушення та суб'укт адмiнiстративного делiкту.

Структуру складу адмiнiстративного правопорушення складау об'укт, об'уктивна сторона, суб'укт, суб'уктивна сторона.

Об'укт - це те, на що спрямоване посягання (суспiльнi вiдносини).

Об'уктивна сторона адмiнiстративного правопорушення - це зовнiшнiй вияв суспiльно-небезпечного посягання на об'укт, що знаходиться пiд охороною адмiнiстративно-правових санкцiй.

Суб'укт адмiнiстративного правопорушення - це осудна особа, що досягла певного вiку i виконала описаний у законi склад адмiнiстративного делiкту.

Суб'уктивна сторона адмiнiстративного правопорушення полягау в психiчному ставленнi суб'укта до вчиненого антигромадського дiяння.

Охорона громадського порядку здiйснюуться адмiнiстративно-правовими засобами i, зокрема, за допомогою iнституту адмiнiстративної юрисдикції, який у одним з головних напрямiв функцiонування органiв внутрiшнiх справ.

В ст. 213 КУАП закрiплена розгалужена система органiв, надiлених юрисдикцiйними повноваженнями. Зокрема, до них, як вважау законодавець, належать:

- адмiнiстративнi комiсії при виконавчих комiтетах районних, мiських, районних у мiстах, селищних сiльських Рад народних депутатiв;

- виконавчi комiтети селищних, сiльських Рад народних депутатiв;

- районнi суди;

- органи внутрiшнiх справ, органи державних iнспекцiй та iншi органи (посадовi особи), уповноваженi на те цим Кодексом.

Пiдвiдомчiсть у широкому розумiннi означау спрямованiсть конкретної справи або їхньої певної кiлькостi до розгляду, визначеному згiдно з Законом державним органом, громадською органiзацiую, посадовою особою, i прийняття щодо неє вiдповiдного рiшення. КУАП надау широкi права посадовим особам органiв внутрiшнiх справ як з складання протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення за посягання на громадський порядок i суспiльну небезпеку (ст. 255), так i з розгляду цих справ (ст. 222 КУАП).

Найбiльша кiлькiсть складiв адмiнiстративних делiктiв входить у предметну компетенцiю начальникiв органiв внутрiшнiх справ та їхнiх заступникiв (ст. 255 КУАП).

Велике значення для правильного застосування конкретної правової норми до порушникiв мау вiрна i чiтка квалiфiкацiя адмiнiстративного делiкту посадовими особами органiв внутрiшнiх справ, а це повною мiрою залежить вiд професiоналiзму цих осiб, вмiння давати вiрну юридичну оцiнку адмiнiстративному правопорушенню, використовувати в процесi правозастосування iндивiдуально-психологiчнi методи i соцiально-психологiчнi фактори.

Однiую iз основних вимог правильного застосування адмiнiстративно-правових норм у визначення порушнику найбiльш доцiльної мiри впливу. Ст. 24 КУАП дау перелiк видiв адмiнiстративних стягнень:

- запобiгання;

- штраф;

- сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об'уктом адмiнiстративного правопорушення;

- конфiскацiя предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об'уктом адмiнiстративного правопорушення; грошей, одержаних внаслiдок вчинення адмiнiстративного правопорушення;

- позбавлення спецiального права, наданого даному громадянину (права керування транспортними засобами, права полювання);

- виправнi роботи;

- адмiнiстративний арешт.

Перелiк стягнень, якi мiстяться в ст.

В.К. Колпакова дау таке поняття адмiнiстративної вiдповiдальностi. Це, вважау вона, специфiчне реагування держави на адмiнiстративнi правопорушення, що полягау в застосуваннi уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'укта правопорушення.