Законодавче визначення хулiганства виражено невеликою кiлькiстю його загальних ознак.

Законодавче визначення хулiганства виражено невеликою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно

ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК

України, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв проти особи.

вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини

справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,

наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а

також чи супроводжувались цi дiї порушенням громадського порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне

розяснення Пленуму Верховного Суду має важливе значення для квалiфiкацiї хулiганства, але воно не вирiшуу

всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок

припускається при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших

злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiдзначається, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i явним грубим порушенням громадського порядку i неповагою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практичну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не

всi) у грубим порушенням громадського порядку i виражають явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвалтування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практика свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства

пiдпадає будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння

тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням

зброї або iнших предметiв завжди поуднане з грубим порушенням громадського порядку i проявом явної неповаги до

суспiльства, але такi дiї не в усiх випадках квалiфiкуються

за ст. 206 КК України.

Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I

ст. 102 КК України дiї Б., який, зустрiвши вночi на вулицi

У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.

побої, домагався вiд неї iнтимної близькостi. Щоб покласти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi руку.

України зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з

нею i ночував у її квартирi. Зустрiвши її тiуї ночi, Б. запропонував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона

вiдмовилась, ударив її в обличчя. Тобто Судова колегiя

встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих

спонукань, а тому його дiї не можна квалiфiкувати за

ст. 206 КК України.

У звязку з цим особливого практичного значення набуває бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кримiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК України, на грунтi викриття бiльшої кiлькостi його специфiчних

ознак.

Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадський порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до

суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi

Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 червня

1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови

Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних та цивiльних

справах. - К., 1995. - С. 169.

Див.: ухвала Судової колегiї Верховного Суду України вiд 1 лютого

1990 р. у справi Б. - Практикасудiв України в кримiнальних справах.