Тому i розмiр, цiннiсть хабара не у наслiдком злочину, не у заподiяною шкодою, а знаряддям заподiяння суспiльне небезпечної

должностньiх преступлений.

366

Обуктом чи предметом торгу при хабарництвi у посаiовi дiя чи бездiя i дiя-бездiя саме посадової особи.

Кабародавець купуу у посадової особи його посадовi

iiю-бездiю, або посадова особа продає хабародавцю свої

дiю-бездiю. Тому для визнання певного дiяння хабарництвом необхiдно встановити, що винагорода дається-одерiууться особою, яка дiу з використанням своїх владних

йи посадових повноважень. Не може визнавагтися хабарИииггвом дача-одержання винагороди за дiї, якi були вчиненi

563 використання посадових повноважень, або за дiї, якi

iчинюються не посадовою особою, а фахiвцем-професiонам, наприклад, лiкарем, юристом, педагогом. Зокрема,

що до слiдчого прийшов громадянин i дав йому винаго>ду за юридичну консультацiю (за вiдповiдi на запитання:

о пiдлягає вiдповiдальностi за ст. 84 КК України? яка

.нкцiя ст. 94 КК України?), то в дiях слiдчого немає екла[ду злочину, передбаченого ст. 168 КК України. Але якщо

слiдчий за винагороду замiнив у справi крапку на кому чи

навпаки, то вiн учинив злочин, передбачений ст. 168 КК

України.

Рiвним чином i лiкар, що одержав винагороду за ефективне лiкування i добре ставлення до хворого, злочину не

вчинив, але якщо вiн одержав винагороду за незаконно

виданий листок тимчасової непрацездатностi, то в його дiях

у склад злочину, передбачений ст. 168 КК України.

Отже, для квалiфiкацiї хабарництва важливо у кожному

випадку встановити i довести - дiяла певна особа як посадова, чи як спецiалiст, чи як приватна особа.

Вiдповiдальнiсть за одержання хабара настає лише за

умови, що посадова особа одержала його за виконаний

(невиконання) таких дiй, якi вона могла або повинна

була виконати з використанням наданої їй влади або

органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських обовязкiв, або хоч не мала повноважень вчинити

вiдповiднi дiї, але завдяки своуму посадовому стану могособами.

367

Одержання посадовою особою незаконної винагороди

вiд пiдлеглих чи пiдконтрольних осiб за покровительство

чи потурання, вирiшення на їх користь питань, якi входять до її компетенцiї, також квалiфiкууться як одержання

хабара.

Дiї винних слiд визнавати дачею i одержанням хабара i в

тих випадках, коли умови одержання матерiальних цiнностей або послуг хоч i спецiально не обумовлювалися, але

учасники злочину усвiдомлювали, що хабар передається i

одержууться з метою задоволення тих чи iнших iнтересiв

особи, яка його дає. Дiяння, що передбачене ст.

України, полягає в одержаннi хабара у будь-якому виглядi.

Оскiльки виконання чи невиконання посадовою особою

вiдповiдних дiй перебуває за межами обуктивної сторони

цього злочину, вiдповiдальнiсть за одержання хабара настає

незалежно вiд того, до чи пiсля вчинення цих дiй було

одержано хабар, був чи не був до вчинення цих дiй вiн

обумовлений, виконала чи не виконала посадова особа

обумовлене, збиралася чи нi вона його виконувати.

Якщо скоунiпосадовою особою у звязку з одержанням

хабара дiї самi у злочинними (службовий пiдлог, зловживання владою чи службовим становищем тощо), то вчинене

квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.