Невиконання цього обовязку у злочином, передбаченим ст.

КК України.

Непокора, вчинена групою осiб або з заподiянням тяжких наслiдкiв, або у воунний час, або в бойовiй обстановцi,

визнається вчиненою при обтяжуючих обставинах (п.

<в> ст. 232 КК України).

Непокора вчинюуться умисно.

Вiдповiдальними за непокору у вiйськовослужбовцi, а також вiйськовозобовязанi пiд час проходження ними зборiв.

Карається непокора за п. <а> ст. 232 КК України позбавленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за п. <б>

ст. 232 КК України - позбавленням волi на строк вiд трьох

до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 232 КК України - смертною

карою або позбавленням волi на строк вiд пяти до десяти

рокiв.

2.2. Невиконання наказу

Невиконання наказу у рiзновидом непокори, яке вчинюуться без вiдкритої, вiдвертої вiдмови виконати наказ. Невиконання наказу у службовою халатнiстю вiйськовослужбовця, тобто невиконанням або неналежним виконанням

наказу внаслiдок недбалого або несумлiнного ставлення до

виконання своїх обовязкiв.

Невиконання наказу вчинюуться необережно.

Невиконання наказу при наявностi помякшуючих обставин (поважних причин) тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту Збройних сил, а невиконання наказу

у воунний час або в бойовiй обстановцi - при обтяжуючих

обставинах.

Карається невиконання наказу за п. <а> ст. 233 КК

України позбавленням волi на строк вiд трьох мiсяцiв до

трьох рокiв, за п. <б> ст. 233 КК України - застосуванням

стягнення згiдно з правилами Дисциплiнарного статуту

Збройних сил, а за п. <в> ст. 233 КК України - позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

2.3. Опiр начальниковi або примушення його

до порушення службових обовязкiв

Опором називається протидiя службовiй дiяльностi командира (начальника), втручання у службову дiяльнiсть

начальника з метою перешкодити цiй дiяльностi.

Примушування начальника до порушення ним своїх

обовязкiв може бути вчинено застосуванням фiзичного або

психiчного насильства, предявленням конкретних вимог

(припинити дiї чи вчинити певнi дiї тощо).

Вчинення злочину групою осiб або iз застосуванням

зброї, або iз заподiянням тяжких наслiдкiв, квалiфiкууться

за п.

вчинене у воунний час або в бойовiй обстановцi, або

повязане з убивством начальника, квалiфiкууться за п. <в>

ст. 234 КК України.

Опiр начальниковi або примушування його до порушення службових обовязкiв вчинюуться умисно.

Карається опiр начальниковi за п. <а> ст. 234 КК України позбавленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за

п. <б> ст. 234 КК України - позбавленням волi на строк вiд

трьох до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 234 КК України смертною карою або позбавленням волi на строк вiд пяти

до пятнадцяти рокiв.

539

2.4. Погроза начальниковi

Стаття 235 КК України передбачає вiдповiдальнiсть за

психiчне насильство, застосоване пiдлеглим до начальника.

Змiстомнасильства у погроза вчинити вбивство, заподiяти

тiлеснi ушкодження або нанести побої у звязку з виконанням начальником обовязкiв по вiйськовiй службi.