10.1. Поняття, значення й ознаки співучасті

Інститут співучасті є невід'ємною складовою частиною системи інститутів кримінального права. Призначення інституту співучасті полягає в тому, що з його допомогою:

а) визначається коло діянь, безпосередньо нормами Особливої частини КК не передбачених, але таких, які повинні тягнути за собою кримінальну відповідальність в силу їх суспільної небезпечності. Норми Особливої частини КК сформульовані стосовно діяльності виконавців злочину, а кримінальну відповідальність повинні нести і ті, хто організував вчинення злочину, підбурював на його вчинення, сприяв його вчиненню, хоча безпосередньо і не брав участі у виконанні його об'єктивної сторони;

б) вирішується питання кваліфікації дій співучасників;

в) використовуючи чіткі критерії закону, суди мають можливість, призначити справедливе, адекватне вчиненому покарання всім категоріям осіб, які брали участь у спільному вчиненні зло-чину (у спільній злочинній діяльності).

При вчиненні злочину в співучасті підставою відповідальності є склад злочину, ознаки якого описуються у нормах, що містяться в Загальній та Особливій частинах КК.

Ст. 26 КК дає поняття співучасті: Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Із цього визначення випливають об'єктивні й суб'єктивні ознаки співучасті.