1. Поняття заробiтноє плати i методи єє правового регулювання

Для того щоб жити i задовольняти своє матерiальнi i духовнi потреби, людина повинна мати необхiднi матерiальнi кошти. Цi кошти можуть набуватись рiзними шляхами: людина може займатися iндивiдуальною трудовою або пiдпри§мницькою дiяльнiстю, одержувати

прибуток вiд цiнних паперiв у виглядi дивiдендiв.

Вiдрiзняються два аспекти заробiтноє плати: економiчний i правовий. З економiчноє точки зору заробiтною платою вважа§ться вартiсть або цiна працi в грошовiй формi як частка працiвника в нацiональному доходi, що на еквiвалентнiй основi виплачу§ться йо

му за виконану роботу.

Юридичною категорi§ю заробiтна плата ста§ тодi, коли правовими нормами визначаються розмiр та порядок єє виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробiтноє плати ма§ значення обов'язок роботодавця виплачувати працiвниковi винагороду за й

ого працю, з одного боку, i наявнiсть у працiвника суб'§ктивного права на одержання цi§є винагороди за попередньо встановленими нормами працi, - з другого.

Полiтика винагороди за працю органiзову§ться так, щоб свiдома iнiцiатива працiвникiв була спрямована на пiдвищення продуктивностi працi, удосконалення сво§є квалiфiкацiє, надавала працiвнику можливiсть сво§ю працею збiльшувати свiй трудовий доход.

За загальним правилом, заробiтна плата § винагородою в грошовому виразi, яку працiвник одержу§ вiд пiдпри§мства чи фiзичноє особи, для яких викону§ обумовлену трудовим договором роботу. Розмiр цi§є винагороди залежить вiд складностi та умов виконуван

оє роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарськоє дiяльностi пiдпри§мства.

Заробiтну плату прийнято подiляти на основну та додаткову. Основною визна§ться винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, об-

Роздiл X.

327

слуговування, посадовi обов'язки). Вона встановлю§ться у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв.

Додатковою заробiтною платою § винагорода за працю понад встановленi норми, трудовi успiхи i винахiдливiсть та особливi умови працi. Вона включа§ доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премiє, пов'я

занi з виконанням виробничих завдань i функцiй.

До iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiє за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного за

конодавства або якi провадяться понад встановленi зазначеними актами норми.

Винагорода, яку одержують працiвники за свою роботу, не повинна бути меншою певного рiвня, який вважа§ться мiнiмальним. Такою мiнiмальною заробiтною платою § законодавче встановлений розмiр заробiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче яко

є не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну норму працi чи обсяг робiт.

До мiнiмальноє заробiтноє плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.

Мiнiмальна заробiтна плата § державною соцiальною гарантi§ю, обов'язковою на всiй територiє Украєни для пiдпри§мств усiх форм власностi i господарювання.

Джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв госпрозрахункових пiдпри§мств § частина доходу та iншi кошти, одержанi внаслiдок єх господарськоє дiяльностi.

Для установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, - це кошти, якi видiляються з вiдповiдних бюджетiв, а також частина доходу, одержаного внаслiдок господарськоє дiяльностi та з iнших джерел.

Об'§днання громадян оплачують працю найманих працiвникiв з коштiв, якi формуються згiдно з єх статутами.

Органiзацiя заробiтноє плати буду§ться на принципах по§днання правового регулювання, що здiйсню§ться державни-;Ми органами в централiзованому порядку з галузевим, регiональним i локальним регулюванням безпосередньо на пiдпри§мствах. Правове регулюван

ня оплати працi здiйсню§ться на .пiдставi законодавчих та iнших нормативних актiв; генеральноє

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

328

угоди на державному рiвнi; галузевих, регiональних угод; колективних договорiв; трудових договорiв.

Суб'§ктами органiзацiє оплати працi § органи державноє влади та мiсцевого самоврядування; власники, об'§днання власникiв або єх представницькi органи; професiйнi спiлки, об'§днання професiйних спiлок та єх представницькi органи; працiвники.

Держава здiйсню§ регулювання працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету.

у межах бюджетних асигнувань та iнших позабюджетних доходiв.

Обсяги витрат на оплату працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдпри§мств здiйсню§ться на основi системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регiональному (регiональна угода) та виробничому (колективний договiр) рiвня

х вiдповiдно до Закону Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>

Норми колективного договору, що допускають оплату працi нижче вiд норм, визначених генеральною, галузевою або регiональною угодою, але не нижче вiд державних норм i гарантiй в оплатi працi, можуть застосовуватися лише тимчасово на перiод подолання фi

нансових труднощiв пiдпри§мства на термiн не бiльше як шiсть мiсяцiв.

Кооператив (об'§днання) також самостiйно визнача§ форми i систему оплати працi членiв кооперативу (об'§днання) i найманих працiвникiв з урахуванням норм i гарантiй, встановлених законодавством. Кооперативнi виплати i виплата часток доходу на пає член

ам кооперативу та асоцiйованим членам до оплати працi не вiдноситься (п.3 ст.55 Закону Украєни вiд 17 липня 1997 р. <Про сiльськогосподарську кооперацiю).

Обидва методи правового регулювання заробiтноє плати (як державно-нормативний, так i договiрний) характеризують §днiсть принципiв органiзацiє заробiтноє плати як основну форму трудових доходiв працюючих. Для одержання цих доходiв повинна бути витраче

на певна мiра працi, яка може визначатись кiлькiстю проведених трудових операцiй або витратами певноє кiлькостi часу для виконання обумовленоє роботи.

Роздiл X. Заробiтна плата

329

Для того щоб правильно оплатити працю, слiд визначити розмiр витраченоє працi. Встановлення норм часу на виконання певних робiт або розмiрiв виробiтку в тоннах, кубометрах, штуках на одиницю часу прийнято називати нормуванням працi.